Регламент Кабінету Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 липня 2007 р. N 950

Київ

Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 6 лютого 2008 року N 37,
від 2 квітня 2008 року N 280,
 від 11 червня 2008 року N 540

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Регламент Кабінету Міністрів України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Мін’юсту подати в установленому порядку пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність з Регламентом, затвердженим цією постановою.

 

Прем’єр-міністр України

В. ЯНУКОВИЧ

Інд. 40

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 950

РЕГЛАМЕНТ
Кабінету Міністрів України

Регламент Кабінету Міністрів України (далі - Регламент) встановлює порядок організації діяльності Кабінету Міністрів України (далі - Кабінет Міністрів), пов’язаної з виконанням його повноважень.

Розділ 1. Загальні положення

§ 1. Основи діяльності Кабінету Міністрів

1. Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим і місцеві держадміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність зазначених органів.

2. Кабінет Міністрів є колегіальним органом, який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на засіданнях.

3. Кабінет Міністрів спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою.

4. Кабінет Міністрів видає на основі і на виконання Конституції та законів України у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов’язкові для виконання.

5. Кабінет Міністрів має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді.

§ 2. Відповідальність, підконтрольність і підзвітність

Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді у межах, передбачених Конституцією України.

§ 3. Взаємодія з громадськістю

Кабінет Міністрів інформує громадськість про свою діяльність, залучає громадян до процесу прийняття рішень з питань, що мають важливе суспільне значення.

Кабінет Міністрів залучає до прийняття рішень з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, всеукраїнські профспілки, їх об’єднання та всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців.

(§ 3 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. N 280)

Розділ 2. Організація роботи Кабінету Міністрів

§ 4. Організаційні засади діяльності

1. Кабінет Міністрів планує свою роботу на основі та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, для чого розробляє і затверджує щорічний План дій щодо виконання зазначеної Програми, Основні напрями економічної політики України, розробляє і подає на розгляд Верховної Ради проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, проекти загальнодержавних програм, планує свою нормотворчу діяльність, у тому числі з розроблення проектів регуляторних актів.

2. Члени Кабінету Міністрів забезпечують єдність Кабінету Міністрів та несуть відповідно до закону солідарну відповідальність за результати діяльності Кабінету Міністрів як колегіального органу виконавчої влади і особисто несуть політичну відповідальність за стан справ у дорученій сфері державного управління.

3. Члени Кабінету Міністрів не можуть діяти всупереч позиції Кабінету Міністрів, оприлюднювати без згоди Прем’єр-міністра будь-яку інформацію про перебіг засідання Кабінету Міністрів та оцінку позицій, які висловлюються членами Кабінету Міністрів на засіданнях.

4. Кабінет Міністрів для забезпечення здійснення своїх повноважень утворює урядові комітети, які діють відповідно до розділу 4 цього Регламенту, а також постійні і тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що діють на підставі положень, затверджених Кабінетом Міністрів.

§ 5. Безперервність діяльності

1. Кабінет Міністрів забезпечує безперервність своєї діяльності.

2. У разі припинення повноважень Кабінету Міністрів апарат міністерства готує інформаційно-аналітичні матеріали щодо поточного стану справ у відповідній галузі та сфері діяльності із зазначенням основних показників розвитку галузі, переліку проблемних питань та пропозицій щодо виконання першочергових завдань на короткострокову перспективу для розгляду новопризначеним міністром. Згадані матеріали подаються Кабінетові Міністрів.

3. Зведена інформація, підготовлена за результатами аналізу та узагальнення інформаційно-аналітичних матеріалів, зазначених у пункті 2 цього параграфа, подається новопризначеному Прем’єр-міністрові.

§ 6. Питання, що розглядаються

1. На своїх засіданнях Кабінет Міністрів розглядає:

1) концептуальні засади реалізації державної політики;

2) питання, що потребують нормативно-правового врегулювання актами Кабінету Міністрів;

3) питання організаційно-розпорядчого характеру, в тому числі кадрові питання, питання нагородження відзнаками Кабінету Міністрів;

4) законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів;

5) питання щодо розгляду проектів актів Президента України;

6) проекти урядових заяв, декларацій, директив, листів, звернень і меморандумів;

7) інші питання, розгляд яких передбачено цим Регламентом.

2. Кабінет Міністрів заслуховує звіти (інформацію) керівників органів виконавчої влади про виконання ними своїх повноважень та з окремих питань діяльності відповідних органів.

§ 7. Організація роботи членів Кабінету Міністрів

1. Кабінет Міністрів визначає сферу компетенції Першого віце-прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністрів відповідно до наданих їм повноважень.

2. Організація роботи члена Кабінету Міністрів здійснюється згідно з тижневим графіком, який передбачає його участь у засіданнях Кабінету Міністрів, урядових комітетів, інших утворюваних Кабінетом Міністрів органів, колегій центральних органів виконавчої влади, у роботі Верховної Ради, міжнародних заходах, нарадах тощо.

3. Члени Кабінету Міністрів організовують свою роботу виходячи з необхідності особистої участі у засіданнях Кабінету Міністрів, урядових комітетів та заходах, що здійснюються Кабінетом Міністрів.

4. Відпустки членам Кабінету Міністрів надаються за графіком, затвердженим Прем’єр-міністром. Питання щодо відрядження членів Кабінету Міністрів погоджується з Прем’єр-міністром.

5. Члени Кабінету Міністрів забезпечують узгодження та скоординованість своїх дій під час реалізації державної політики. Міністр, визнаючи домінуючу компетенцію інших міністрів у дорученій сфері державного управління і не допускаючи втручання у сферу їх відповідальності, не може ініціювати перед Кабінетом Міністрів установлення завдання іншому міністру, якщо для вирішення питання ним не було проведено спільних нарад, робочих зустрічей, консультацій тощо.

6. Пропозиції, підготовлені членами Кабінету Міністрів для розгляду на його засіданні, з питань, що належать до компетенції інших членів Кабінету Міністрів, вносяться до Кабінету Міністрів лише після їх спільного опрацювання та узгодження.

7. Якщо відповідно до прийнятого рішення підготовку матеріалів (виконання завдань) покладено на кількох міністрів, головним є міністр, визначений у переліку виконавців першим.

8. Згідно із Законом України "Про Кабінет Міністрів України" питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів представляють відповідні міністри, питання діяльності інших центральних органів виконавчої влади - члени Кабінету Міністрів, до сфери спрямування і координації яких належать такі органи.

§ 8. Здійснення повноважень членів Кабінету Міністрів

1. Члени Кабінету Міністрів забезпечують здійснення своїх повноважень відповідно до статей 45 - 47 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та за процедурами, визначеними цим Регламентом.

2. Прем’єр-міністр:

1) керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує його діяльність на забезпечення проведення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів, формує порядок денний засідання Кабінету Міністрів, скликає засідання Кабінету Міністрів та головує на них відповідно до процедур, визначених цим Регламентом;

2) спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій за процедурами, визначеними пунктами 1 і 2 § 9 цього Регламенту;

3) вносить на розгляд Верховної Ради подання про призначення членів Кабінету Міністрів, кандидатури яких запропоновані коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді (крім Міністра оборони та Міністра закордонних справ), Голови Антимонопольного комітету, Голови Держкомтелерадіо, Голови Фонду державного майна шляхом надсилання листа за своїм підписом разом з відомостями, передбаченими частиною четвертою статті 9 Закону України "Про Кабінет Міністрів України";

4) вносить на розгляд Кабінету Міністрів разом із супровідним листом за своїм підписом:

подання про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

пропозиції щодо утворення урядових комітетів та їх посадового складу;

пропозиції щодо кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій;

подання щодо кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади, членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів;

за пропозиціями міністрів - подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади їх перших заступників і заступників;

за пропозиціями членів Кабінету Міністрів, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади, - подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади перших заступників і заступників керівників таких органів;

подання щодо кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади в установленому Кабінетом Міністрів порядку посадових осіб Апарату Прем’єр-міністра;

5) затверджує голів української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, що утворюються на підставі міжнародних договорів, укладених від імені Кабінету Міністрів, за матеріалами, які готуються в установленому порядку центральними органами виконавчої влади, та відповідно до процедури, визначеної пунктом 2 § 9 цього Регламенту.

3. Перший віце-прем’єр-міністр, Віце-прем’єр-міністр відповідно до своєї компетенції:

1) забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у відповідних напрямах діяльності, координує роботу міністерств, спрямовує, координує та контролює діяльність інших центральних органів виконавчої влади, що належать до його сфери спрямування і координації, місцевих органів виконавчої влади за процедурами, визначеними пунктами 1 і 3 § 9 цього Регламенту;

2) очолює відповідний урядовий комітет, забезпечує підготовку питань для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів, попередньо розглядає і погоджує проекти законів, проекти актів Президента України, що готуються Кабінетом Міністрів, проекти актів Кабінету Міністрів, сприяє узгодженню позицій членів Кабінету Міністрів, вносить пропозиції щодо порядку денного засідань Кабінету Міністрів, бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів у порядку, встановленому розділами 3, 4 і 6 цього Регламенту;

3) вносить Прем’єр-міністрові пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, призначення на посаду та звільнення з посади керівників, перших заступників і заступників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується відповідно Першим віце-прем’єр-міністром, Віце-прем’єр-міністром. Такі пропозиції готуються центральними органами виконавчої влади за ініціативою Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра у порядку, встановленому розділом 6 цього Регламенту, та подаються Прем’єр-міністрові разом із супровідним листом за підписом відповідно Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра;

4) забезпечує взаємодію Кабінету Міністрів з Президентом України та Верховною Радою з питань діяльності Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади у порядку, встановленому розділами 12 і 13 цього Регламенту;

5) здійснює керівництво консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, що утворюються Кабінетом Міністрів, у порядку, встановленому положеннями про такі органи.

4. Міністр як член Кабінету Міністрів:

1) забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері, здійснює керівництво міністерством (крім міністра, який не очолює міністерство) та на виконання вимог законодавства визначає політичні пріоритети, стратегічні напрями роботи міністерства і шляхи досягнення поставленої мети в межах наданих йому повноважень, визначених Конституцією та законами України, іншими актами законодавства та Положенням про міністерство;

2) спрямовує та координує діяльність інших центральних органів виконавчої влади відповідно до Порядку спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. N 965 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 24, ст. 1017; 2005 р., N 52, ст. 3272; 2006 р., N 8, ст. 458; 2007 р., N 12, ст. 432);

3) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів та урядових комітетів, вносить пропозиції щодо порядку денного засідань відповідно до процедур, визначених розділами 3 і 4 цього Регламенту;

4) вносить на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції щодо вирішення питань, пов’язаних із здійсненням своїх повноважень із спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади, вносить Прем’єр-міністрові пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, призначення на посаду та звільнення з посади керівників, перших заступників і заступників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним, у порядку, встановленому розділом 6 цього Регламенту;

5) здійснює підготовку питань для розгляду Кабінетом Міністрів у порядку, встановленому цим Регламентом.

5. Члени Кабінету Міністрів здійснюють інші повноваження, пов’язані з організацією роботи Кабінету Міністрів, у порядку, встановленому цим Регламентом.

§ 9. Спрямування, координація і контроль

1. Прем’єр-міністр, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, реалізуючи свої повноваження у сфері спрямування, координації і контролю:

1) проводять наради, робочі зустрічі, консультації з керівниками центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій та надсилають їм офіційні листи;

2) заслуховують інформацію керівників відповідних органів виконавчої влади з особливо важливих питань та їх звіти про виконання покладених на них завдань;

3) беруть участь у роботі колегій центральних органів виконавчої влади, засіданнях Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Прем’єр-міністр з метою спрямування, координації і контролю діяльності членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій дає доручення, обов’язкові для виконання зазначеними органами та посадовими особами. Доручення Прем’єр-міністра оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку і не пов’язане з розглядом поточної кореспонденції.

3. Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри затверджують плани організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України і постанов Верховної Ради.

4. Реалізація повноважень у сфері спрямування, координації і контролю здійснюється на засадах, які виключають дублювання та підміну функцій керівників відповідних органів виконавчої влади, втручання у сферу їх відповідальності.

§ 10. Виконання повноважень Прем’єр-міністра у разі його відсутності

1. У разі відсутності Прем’єр-міністра у зв’язку з відпусткою, закордонним відрядженням чи хворобою його повноваження виконує Перший віце-прем’єр-міністр або Віце-прем’єр-міністр згідно з визначеним Кабінетом Міністрів розподілом повноважень.

2. Відпустка Прем’єр-міністра оформляється розпорядженням Кабінету Міністрів.

3. У разі закордонного відрядження або хвороби Прем’єр-міністра Міністр Кабінету Міністрів письмово інформує членів Кабінету Міністрів про посадову особу та дату, з якої вона приступила до здійснення повноважень Прем’єр-міністра.

4. Перший віце-прем’єр-міністр або Віце-прем’єр-міністр у разі відсутності Прем’єр-міністра виконує його повноваження, передбачені пунктами 1, 2, 10 - 12 частини першої статті 45 Закону України "Про Кабінет Міністрів України". Перший віце-прем’єр-міністр у разі відсутності Прем’єр-міністра виконує також його повноваження, передбачені пунктами 6 і 7 частини першої статті 45 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

5. У разі відсутності Прем’єр-міністра з причин, зазначених у пункті 1 цього параграфа, рішення щодо визначення концептуальних засад реалізації державної політики та інших питань, які мають важливе суспільне значення, Кабінетом Міністрів не приймаються.

§ 11. Документування діяльності

1. Для забезпечення документування діяльності Кабінету Міністрів використовуються печатка з його найменуванням та зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи і бланки, що виготовлені за зразком, затвердженим Міністром Кабінету Міністрів. Порядок використання зазначених печаток, штампів і бланків встановлює Міністр Кабінету Міністрів.

2. Для забезпечення листування Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів під час здійснення ними своїх повноважень використовуються бланки листів Кабінету Міністрів.

§ 12. Забезпечення діяльності Кабінету Міністрів

1. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів, що діє на підставі Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів, яке затверджує Кабінет Міністрів.

2. Для забезпечення здійснення Прем’єр-міністром своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів утворюється Апарат Прем’єр-міністра.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів забезпечує:

1) підготовку проведення засідань Кабінету Міністрів та урядових комітетів;

2) діяльність Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів та міністрів, які не очолюють міністерства;

3) доведення до центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій актів Кабінету Міністрів та доручень, даних на засіданнях Кабінету Міністрів та урядових комітетів.

4. Міністр Кабінету Міністрів подає Прем’єр-міністрові для підписання прийняті Кабінетом Міністрів акти, а для візування - схвалені проекти законів та актів Президента України.

5. Секретаріат Кабінету Міністрів готує та подає на затвердження Першому віце-прем’єр-міністрові, Віце-прем’єр-міністрові відповідно до їх компетенції плани організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України і постанов Верховної Ради.

6. Документи, адресовані Кабінетові Міністрів, Прем’єр-міністрові, Першому віце-прем’єр-міністрові, віце-прем’єр-міністрам, Міністрові у зв’язках з Верховною Радою та іншими органами державної влади, реєструються у Секретаріаті Кабінету Міністрів, який опрацьовує їх та готує для розгляду і прийняття рішення Кабінетом Міністрів та зазначеними посадовими особами.

7. Документи з питань, підготовка до розгляду яких Кабінетом Міністрів, Прем’єр-міністром, Першим віце-прем’єр-міністром, віце-прем’єр-міністрами потребує попереднього вивчення відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, Секретаріат Кабінету Міністрів у передбачених цим Регламентом випадках надсилає таким органам для підготовки висновків та внесення пропозицій.

8. Якщо за результатами розгляду кореспонденції, що надходить до Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, потрібно надати відповідь за підписом зазначених посадових осіб, її проект готується з урахуванням того, що відповідь повинна бути надана в місячний строк, якщо інше не передбачено законодавством та цим Регламентом.

9. Документи з питань, вирішення яких не належить до компетенції Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів пересилає протягом п’яти днів у встановленому порядку відповідним державним органам за належністю.

10. Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює контроль за дотриманням органами виконавчої влади вимог цього Регламенту в частині підготовки та оформлення документів, які подаються ними на розгляд Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, та у разі їх порушення повертає протягом двох робочих днів такі документи для приведення у відповідність із зазначеними вимогами.

11. Під час здійснення своїх повноважень Секретаріат Кабінету Міністрів взаємодіє з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

12. Для аналізу та підготовки матеріалів з питань, що розглядаються Кабінетом Міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів може запитувати у центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій необхідні матеріали.

13. Робота з документами, що надходять до Кабінету Міністрів, здійснюється в Секретаріаті Кабінету Міністрів відповідно до цього Регламенту, а також Порядку роботи з документами та організації діловодства в Секретаріаті Кабінету Міністрів, який затверджує Міністр Кабінету Міністрів.

14. Робота з документами, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, здійснюється в Секретаріаті Кабінету Міністрів відповідно до цього Регламенту та Інструкції, яка затверджується Кабінетом Міністрів.

Розділ 3. Засідання Кабінету Міністрів

Глава 1. Організація засідання

§ 13. Скликання

1. Засідання Кабінету Міністрів скликає Прем’єр-міністр.

2. Засідання Кабінету Міністрів проводяться щосереди і розпочинаються о 10 годині.

3. Прем’єр-міністр може прийняти рішення про скликання позачергового засідання Кабінету Міністрів.

§ 14. Кворум

1. Засідання Кабінету Міністрів вважається правоможним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів.

2. Члени Кабінету Міністрів беруть участь у засіданні Кабінету Міністрів особисто.

3. Член Кабінету Міністрів може бути відсутній на засіданні лише у разі відпустки, відрядження, а також через хворобу чи з інших поважних причин. Питання щодо своєї відсутності, зумовленої іншими поважними причинами, член Кабінету Міністрів узгоджує з Прем’єр-міністром.

4. Якщо міністр не може бути присутній на засіданні Кабінету Міністрів, в засіданні бере участь з правом дорадчого голосу заступник міністра.

§ 15. Порядок денний

1. Пропозиції Прем’єр-міністрові щодо порядку денного засідання Кабінету Міністрів готує Секретаріат Кабінету Міністрів на підставі матеріалів, підготовлених для розгляду в порядку, встановленому розділами 6 - 9 цього Регламенту.

2. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів складається з таких розділів:

концептуальні засади реалізації державної політики;

акти законодавства;

кадрові питання;

звіти та питання контролю;

різне.

3. Міністр Кабінету Міністрів подає для схвалення Прем’єр-міністрові проект порядку денного засідання Кабінету Міністрів разом з відповідними матеріалами до нього.

§ 16. Поширення матеріалів

1. Схвалений Прем’єр-міністром порядок денний засідання Кабінету Міністрів та матеріали до нього Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає членам Кабінету Міністрів, іншим учасникам засідання не пізніше ніж за 24 години до початку засідання, а у разі проведення позачергового засідання - до початку засідання.

(пункт 1 § 16 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. N 280)

2. Порядок денний та матеріали до нього надсилаються Президентові України, Голові Верховної Ради, Секретаріату Президента України та Апарату Верховної Ради у строки, зазначені в пункті 1 цього параграфа.

3. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів розміщується на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади не пізніше ніж за 24 години до початку засідання.

§ 17. Учасники засідання

1. Якщо у засіданні Кабінету Міністрів беруть участь Президент України та/або Голова Верховної Ради, про це головуючий оголошує на початку проведення засідання.

2. У засіданні Кабінету Міністрів відповідно до закону можуть брати участь народні депутати України, Генеральний прокурор або його заступник, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Голова Національного банку або його заступник, Голова Антимонопольного комітету, а також з установленому порядку - Представник Президента України у Кабінеті Міністрів.

3. Кабінет Міністрів за пропозиціями членів Кабінету Міністрів визначає інших осіб, які беруть участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу (постійні учасники).

4. На засідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися у разі необхідності посадові особи, яких стосується обговорюване питання. Список таких осіб складається Міністром Кабінету Міністрів за пропозиціями членів Кабінету Міністрів та керівника Апарату Прем’єр-міністра.

У засіданні Кабінету Міністрів під час розгляду питань, що стосуються соціально-трудової сфери, можуть брати участь уповноважений представник від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноважений представник від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

(пункт 4 § 17 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. N 280)

5. Працівників Секретаріату Кабінету Міністрів, присутність яких необхідна на засіданні Кабінету Міністрів для організаційно-технічного забезпечення його проведення, визначає Міністр Кабінету Міністрів.

6. Учасникам засідання та запрошеним особам забороняється приносити на засідання Кабінету Міністрів кіно-, відео- і фотоапаратуру та звукозаписувальну техніку, а також засоби зв’язку.

7. Питання щодо присутності на засіданні Кабінету Міністрів представників засобів масової інформації та проведення ними кіно-, відео- і фотозйомки, а також звукозапису вирішує Прем’єр-міністр.

8. Учасники засідання реєструються.

Глава 2. Проведення засідання

§ 18. Головування та затвердження порядку денного

1. На засіданнях Кабінету Міністрів головує Прем’єр-міністр, а за його відсутності - Перший віце-прем’єр-міністр.

2. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів затверджує Кабінет Міністрів.

3. За пропозиціями членів Кабінету Міністрів до порядку денного можуть вноситися зміни, крім включення питань про розгляд проектів актів законодавства, за винятком тих, невідкладний розгляд яких пов’язаний із запобіганням виникненню аварії, катастрофи, стихійного лиха чи ліквідацією їх наслідків.

§ 19. Доповідачі

1. З питань, передбачених порядком денним, доповідають на засіданні члени Кабінету Міністрів.

2. За пропозицією члена Кабінету Міністрів з окремих питань на засіданні може доповідати керівник центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів, або інша посадова особа.

3. З питань заслуховування звітів (інформації) доповідають керівники органів виконавчої влади.

4. Про розроблений Національним банком проект закону, що подається до Верховної Ради Кабінетом Міністрів, доповідає на засіданні Кабінету Міністрів Голова Національного банку або за його дорученням один із заступників.

§ 20. Обговорення

1. Обговорення питань на засіданні Кабінету Міністрів здійснюється відповідно до порядку його проведення, який готується Секретаріатом Кабінету Міністрів для кожного засідання та узгоджується з Прем’єр-міністром.

2. За пропозицією головуючого рішення про прийняття акта Кабінету Міністрів або схвалення проекту закону чи акта Президента України може бути прийняте без обговорення, якщо у членів Кабінету Міністрів немає зауважень до нього.

3. Якщо у члена Кабінету Міністрів за результатами вивчення поданих для розгляду матеріалів виникли принципові зауваження і пропозиції до проекту акта, вони подаються у письмовій формі для поширення серед членів Кабінету Міністрів та інших учасників засідання під час обговорення.

4. Особи, запрошені на засідання, можуть вносити пропозиції з обговорюваного питання, робити застереження, давати пояснення.

5. Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.

§ 21. Прийняття рішень

1. Рішення Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів.

2. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем’єр-міністра.

3. Головуючий на засіданні Кабінету Міністрів на підставі результатів обговорення та голосування оголошує про прийняте рішення.

4. Рішення за результатами розгляду проектів актів законодавства приймаються у порядку, встановленому пунктами 3 і 4 § 73 цього Регламенту.

§ 22. Окремі доручення

1. За результатами обговорення питань на засіданні Кабінет Міністрів може прийняти рішення про надання окремих доручень центральним та місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Доручення, надані на засіданні Кабінету Міністрів, фіксуються в протоколі засідання.

§ 23. Протокол засідання

1. За результатами засідання Кабінету Міністрів складається протокол, який є офіційним документом.

2. У протоколі засідання зазначаються прізвища та ініціали членів Кабінету Міністрів, а також інших посадових осіб, які взяли участь у засіданні, питання, що розглядалися, та рішення, прийняті за результатами розгляду.

3. Протокол засідання складає Секретаріат Кабінету Міністрів протягом доби після завершення засідання.

4. Протокол засідання підписують головуючий і Міністр Кабінету Міністрів.

5. Протокол засідання надсилається членам Кабінету Міністрів, Президентові України та Верховній Раді, а також іншим органам державної влади за переліком, який затверджує Міністр Кабінету Міністрів.

6. Протокол засідання разом з оригіналами прийнятих актів Кабінету Міністрів, копіями схвалених проектів законів, актів Президента України, іншими документами та матеріалами, розглянутими на засіданні, передається для постійного зберігання до архіву.

§ 24. Стенографування

1. Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює стенографування засідання Кабінету Міністрів.

2. Стенограма засідання Кабінету Міністрів є внутрішнім робочим документом Кабінету Міністрів, що має конфіденційний характер, використовується лише для складення протоколу засідання і зберігається в установленому порядку разом з матеріалами засідання. Дозвіл на ознайомлення із стенограмою засідання надає Міністр Кабінету Міністрів на підставі письмового запиту.

§ 25. Закриті засідання

1. За рішенням Прем’єр-міністра може бути проведено закрите засідання Кабінету Міністрів.

2. У закритому засіданні беруть участь члени Кабінету Міністрів, а також особи, присутність яких необхідна для розгляду питання.

3. Підготовка матеріалів з питань, які розглядаються на закритому засіданні, допуск на засідання, оформлення протоколу та прийнятих актів здійснюються з дотриманням встановлених правил роботи із секретними документами або документами, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

Глава 3. Доведення рішень до виконавців

§ 26. Порядок та строки доведення рішень

1. Акти Кабінету Міністрів надсилаються Секретаріатом Кабінету Міністрів заінтересованим центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, іншим органам державної влади, державним господарським об’єднанням, підприємствам, установам та організаціям не пізніше ніж протягом двох робочих днів з моменту їх підписання.

2. Рішення про надання окремих доручень, прийняті на засіданнях Кабінету Міністрів, доводяться до виконавців у формі витягів з протоколу засідання протягом одного робочого дня з моменту підписання протоколу.

§ 27. Інформування громадськості

1. Секретаріат Кабінету Міністрів забезпечує інформування громадськості про рішення, прийняті на засіданні Кабінету Міністрів.

2. З метою інформування громадськості надаються прес-релізи, організовуються прес-конференції, брифінги членів Кабінету Міністрів, оприлюднюються відповідні матеріали у друкованих та електронних засобах масової інформації.

Глава 4. Прийняття розпоряджень шляхом опитування

§ 28. Процедура прийняття розпорядження

1. Розпорядження Кабінету Міністрів може бути прийнято шляхом опитування членів Кабінету Міністрів у випадках, передбачених статтею 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

2. Процедура прийняття розпорядження шляхом опитування застосовується у період між засіданнями Кабінету Міністрів. Рішення про застосування зазначеної процедури приймає Прем’єр-міністр з власної ініціативи або за пропозицією інших членів Кабінету Міністрів.

3. Член Кабінету Міністрів, який ініціює прийняття розпорядження шляхом опитування, подає Прем’єр-міністрові відповідний проект та пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності негайного його прийняття виходячи з того, що відкладення вирішення питання до чергового засідання може призвести до виникнення загрози життю або здоров’ю громадян, порушення громадського порядку, матеріальних втрат, а також у зв’язку з цим може бути заподіяна шкода державним інтересам.

4. У разі коли прийняття розпорядження шляхом опитування ініційовано Прем’єр-міністром, центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить порушене питання, невідкладно, протягом трьох годин з моменту прийняття Прем’єр-міністром рішення, готує та подає Кабінетові Міністрів відповідний проект та пояснювальну записку до нього.

5. Секретаріат Кабінету Міністрів невідкладно надсилає електронною поштою, телефаксом чи в будь-який інший спосіб членам Кабінету Міністрів внесений центральним органом виконавчої влади проект розпорядження разом з пояснювальною запискою та одночасно доводить його зміст по телефону.

6. Опитування проводиться уповноваженою Міністром Кабінету Міністрів посадовою особою протягом трьох годин з моменту надсилання проекту розпорядження з метою з’ясування позиції членів Кабінету Міністрів стосовно прийняття акта по телефону, з використанням електронної пошти, телефаксу чи в будь-який інший спосіб.

7. Член Кабінету Міністрів не пізніше ніж протягом однієї години після ознайомлення із змістом проекту акта повідомляє усно чи письмово Секретаріатові Кабінету Міністрів про свою позицію щодо прийняття розпорядження.

8. З урахуванням результатів опитування за умови дотримання положення пункту 1 § 21 цього Регламенту Секретаріат Кабінету Міністрів протягом години після його завершення оформляє в установленому порядку проект розпорядження.

§ 29. Протокол опитування

1. За результатами опитування оформляється протокол, який підписує Міністр Кабінету Міністрів.

2. У протоколі фіксуються дата і час проведення опитування, відображається позиція членів Кабінету Міністрів щодо прийняття розпорядження із зазначенням прізвища та ініціалів тих, хто висловився за або проти його прийняття, утримався, висловив окрему думку, а також наводиться інформація про те, хто з членів Кабінету Міністрів не був опитаний, із зазначенням причини.

3. Протокол опитування є конфіденційний в частині, що стосується позиції членів Кабінету Міністрів щодо прийняття розпорядження.

§ 30. Прийняття розпорядження

1. Проект розпорядження разом з протоколом опитування Міністр Кабінету Міністрів невідкладно подає Прем’єр-міністрові для підписання.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів вважається прийнятим з моменту його підписання.

3. Інформація про розпорядження Кабінету Міністрів, прийняте шляхом опитування, подається Секретаріатом Кабінету Міністрів членам Кабінету Міністрів на наступному засіданні.

4. Якщо більшість посадового складу Кабінету Міністрів висловилася проти прийняття розпорядження, протокол опитування подається Прем’єр-міністрові для прийняття рішення щодо подальших дій.

Розділ 4. Урядові комітети

Глава 1. Організаційні засади діяльності

§ 31. Завдання та функції

1. Урядовий комітет є робочим колегіальним органом Кабінету Міністрів, який утворюється для забезпечення ефективної реалізації повноважень Кабінету Міністрів, координації дій органів виконавчої влади, попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів, концепцій, стратегій, основних напрямів реалізації державної політики, інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів.

2. Урядовий комітет:

1) попередньо розглядає:

проекти законів, актів Президента України, постанов Кабінету Міністрів;

проекти розпоряджень Кабінету Міністрів про схвалення концепцій, стратегій, основних напрямів реалізації державної політики, інших програмних документів концептуального характеру, концепцій державних цільових програм та законів;

проекти розпоряджень Кабінету Міністрів, подані з розбіжностями, що не врегульовані після проведення в установленому порядку головним розробником узгоджувальної процедури, та проекти розпоряджень Кабінету Міністрів, щодо яких висловлено застереження Секретаріатом Кабінету Міністрів;

проекти актів законодавства, що містять інформацію, яка становить державну таємницю, або конфіденційну інформацію, що є власністю держави, - у разі, коли існує необхідність у врегулюванні розбіжностей в позиціях органів виконавчої влади, установ та організацій, які брали участь у їх розробленні. Такі проекти розглядаються з дотриманням вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, а також інших актів законодавства з питань державної таємниці;

2) врегульовує розбіжності у позиціях органів виконавчої влади, координує їх дії з метою пошуку взаємоузгоджених рішень, забезпечує узгодження із усіма заінтересованими органами і доопрацювання проектів актів;

3) готує висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів, які оформляються у вигляді протоколу засідання, щодо прийняття рішень стосовно розглянутих проектів актів;

4) розглядає:

проекти експертних висновків Кабінету Міністрів до законопроектів, ініційованих народними депутатами України, у разі наявності розбіжностей у позиціях заінтересованих органів;

скарги центральних органів виконавчої влади щодо відмови Держкомпідприємництва у погодженні проектів регуляторних актів, розроблених такими органами, а також скарги центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих держадміністрацій щодо рішень Держкомпідприємництва про необхідність усунення порушення принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та приймає відповідні рішення за результатами їх розгляду.

3. Рішення урядового комітету, прийняті в межах його повноважень, обов’язкові для виконання.

4. Урядовий комітет за пропозицією його голови утворює в разі необхідності підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до компетенції такого комітету.

§ 32. Склад урядового комітету

1. Перелік урядових комітетів та їх посадовий склад затверджує Кабінет Міністрів за поданням Прем’єр-міністра. Відповідний проект розпорядження готує Секретаріат Кабінету Міністрів за погодженням з Першим віце-прем’єр-міністром, Віце-прем’єр-міністром відповідно до їх компетенції.

2. До складу урядового комітету входять відповідно до їх компетенції члени Кабінету Міністрів та можуть входити заступники міністрів, а також керівники центральних органів виконавчої влади, що не належать до сфери спрямування і координації міністрів.

3. Член Кабінету Міністрів може брати участь з правом вирішального голосу у засіданні урядового комітету, до складу якого він не входить.

§ 33. Керівництво роботою

Урядові комітети очолюють Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри.

§ 34. Відповідальний секретар

Для організаційно-технічного забезпечення проведення засідань урядового комітету, забезпечення дотримання процедури підготовки матеріалів, ведення протоколу засідання Міністр Кабінету Міністрів призначає з числа працівників Секретаріату Кабінету Міністрів відповідального секретаря урядового комітету.

Глава 2. Організація проведення засідання

§ 35. Засідання

1. Урядовий комітет здійснює свої функції шляхом обговорення питань та прийняття рішень на засіданнях.

2. Рішення урядового комітету приймаються більшістю голосів його посадового складу шляхом голосування.

3. За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні урядового комітету.

4. Засідання урядових комітетів проводяться щотижня за графіком, затвердженим Прем’єр-міністром.

5. Засідання урядового комітету скликає голова урядового комітету.

6. У разі відсутності особи, що очолює урядовий комітет, засідання скликає та проводить Перший віце-прем’єр-міністр, Віце-прем’єр-міністр, який здійснює повноваження відсутньої особи.

7. Засідання урядового комітету є правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина його членів. У разі відсутності кворуму засідання не проводиться.

8. У разі якщо міністр - член урядового комітету не може з поважних причин бути присутній на засіданні, замість нього у роботі комітету може брати участь з правом вирішального голосу його заступник (за попереднім погодженням з головою комітету).

9. Засідання урядового комітету, до порядку денного якого включені питання про розгляд проектів актів, не може бути перенесено на наступний тиждень.

§ 36. Спільне засідання

1. Питання, що належить до спільної компетенції кількох урядових комітетів, розглядається за рішенням голів комітетів на спільному засіданні або кожним комітетом окремо.

2. За згодою голів урядових комітетів питання, що належить до їх спільної компетенції, може бути розглянуте лише на засіданні комітету, компетенція якого є домінуючою. При цьому голови інших комітетів погоджують (візують) проект акта в частині, що стосується їх компетенції.

§ 37. Порядок денний

1. Проект порядку денного засідання урядового комітету формує відповідальний секретар урядового комітету на підставі матеріалів, підготовлених для розгляду в порядку, передбаченому розділами 6 - 9 цього Регламенту, та подає його для схвалення голові комітету.

2. Порядок денний засідання урядового комітету складається з таких розділів:

концептуальні засади реалізації державної політики;

проекти законів;

проекти актів Президента України;

проекти актів Кабінету Міністрів;

інші питання.

§ 38. Поширення матеріалів

1. Порядок денний засідання урядового комітету та матеріали до нього після схвалення головою комітету Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає членам урядового комітету та іншим учасникам засідання не пізніше ніж за 48 годин до його початку.

2. Порядок денний засідання урядового комітету надсилається членам Кабінету Міністрів, які не входять до складу комітету.

3. Порядок денний та матеріали до нього у строк, визначений в пункті 1 цього параграфа, надсилаються Секретаріату Президента України, Представнику Президента України у Кабінеті Міністрів, Апарату Верховної Ради, а також відповідним комітетам Верховної Ради, якщо до порядку денного включено розгляд проектів законів та висновків до законопроектів, ініційованих народними депутатами України.

4. Порядок денний розміщується на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади не пізніше ніж за 24 години до початку засідання.

§ 39. Учасники засідання

1. На засідання урядового комітету запрошуються керівники заінтересованих органів виконавчої влади, які брали участь у підготовці і погодженні проектів актів, а також керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інші посадові особи, участь яких необхідна для обговорення включених до порядку денного питань.

На засідання урядового комітету під час розгляду питань, що стосуються соціально-трудової сфери, запрошуються уповноважений представник від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноважений представник від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

(пункт 1 § 39 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. N 280)

2. У засіданнях урядового комітету можуть брати участь відповідно до закону народні депутати України.

3. Голова урядового комітету може визначати окремих посадових осіб, які беруть постійну участь у засіданнях комітету з правом дорадчого голосу (постійні учасники).

4. У засіданні урядового комітету беруть участь працівники Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальні за підготовку включених до порядку денного питань.

5. Список осіб, які запрошуються на засідання урядового комітету, складає відповідальний секретар урядового комітету та подає його для погодження голові комітету.

6. Учасники засідання урядового комітету реєструються.

§ 40. Проведення засідання

1. Порядок денний затверджується на засіданні урядового комітету.

2. Під час засідання не допускається включення до порядку денного додаткового питання про розгляд проекту акта законодавства, який не був підготовлений та поширений серед членів урядового комітету з дотриманням передбачених цим Регламентом вимог.

3. На засіданні урядового комітету питання обговорюються в послідовності, передбаченій порядком денним.

4. Про проект закону, акта Президента України чи Кабінету Міністрів доповідає на засіданні урядового комітету керівник центрального органу виконавчої влади, відповідального за його розроблення.

5. Під час обговорення проекту акта обов’язково заслуховуються доповіді керівників заінтересованих органів виконавчої влади, які висловили до нього зауваження і пропозиції, та головного розробника щодо мотивів їх відхилення; пропозиції членів урядового комітету та інших учасників засідання щодо врегулювання спірних питань, а також розглядається експертний висновок Секретаріату Кабінету Міністрів.

6. Якщо у членів урядового комітету та інших учасників засідання за результатами вивчення поданих для розгляду матеріалів виникли принципові зауваження і пропозиції до проекту акта, вони подаються у письмовій формі для поширення серед членів урядового комітету та інших учасників засідання під час обговорення.

7. Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.

8. Головуючий на засіданні урядового комітету на підставі результатів обговорення питання, висловлених учасниками засідання зауважень і пропозицій та експертного висновку Секретаріату Кабінету Міністрів оголошує про прийняте шляхом голосування рішення, яке фіксується у протоколі засідання.

9. Рішення за результатами розгляду проектів актів законодавства приймаються у порядку, встановленому § 72 цього Регламенту.

§ 41. Стенографування

1. Засідання урядового комітету стенографується.

2. Стенограма засідання урядового комітету є внутрішнім робочим документом, що використовується для складення протоколу засідання та зберігається протягом 10 днів після його підписання.

§ 42. Протокол засідання

1. За результатами засідання урядового комітету складається протокол, який є офіційним документом.

2. У протоколі засідання зазначаються прізвища та ініціали членів урядового комітету, а також інших посадових осіб, які взяли участь у засіданні, питання, що розглядалися, прізвища осіб, які брали участь в їх обговоренні, та рішення, прийняті за результатами розгляду.

3. Протокол засідання складає відповідальний секретар урядового комітету і не пізніше ніж протягом доби після завершення засідання подає його для підписання голові комітету.

4. Протокол засідання зберігається разом з матеріалами засідання.

5. Копії протоколу засідання надсилаються членам урядового комітету, членам Кабінету Міністрів, які брали участь у засіданні, а також державним органам та посадовим особам, визначеним Міністром Кабінету Міністрів.

6. Рішення, прийняті на засіданні урядового комітету, доводяться до виконавців у формі витягів з протоколу засідання протягом одного робочого дня з моменту його підписання.

Розділ 5. Програма діяльності Кабінету Міністрів

§ 43. Розроблення

1. Програма діяльності Кабінету Міністрів, у якій визначається стратегія його діяльності, розробляється з урахуванням програмної заяви Прем’єр-міністра, з якою він виступив на пленарному засіданні Верховної Ради під час призначення на посаду, та пропозицій членів Кабінету Міністрів. Програма діяльності Кабінету Міністрів розробляється на період його повноважень.

2. Кабінет Міністрів утворює робочу групу для розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів.

3. Члени Кабінету Міністрів подають робочій групі з розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів пропозиції, в яких зазначаються стратегічні цілі, пріоритети та завдання у відповідній сфері державного управління, наводяться орієнтовні фінансово-економічні розрахунки матеріальних і фінансових витрат, необхідних для реалізації Програми, визначаються очікувані результати та строки виконання відповідних завдань.

§ 44. Затвердження та подання до Верховної Ради

1. Проект Програми діяльності Кабінету Міністрів після публічного обговорення розглядається на його засіданні за участю керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, народних депутатів України та затверджується постановою Кабінету Міністрів.

2. Програма діяльності Кабінету Міністрів подається до Верховної Ради не пізніше ніж у тридцятиденний строк після набуття повноважень Кабінетом Міністрів разом із супровідним листом, підписаним Прем’єр-міністром, та проектом постанови Верховної Ради про її схвалення.

3. Програма діяльності Кабінету Міністрів одночасно з внесенням до Верховної Ради подається Президентові України.

Розділ 6. Підготовка проектів актів Кабінету Міністрів

Глава 1. Акти Кабінету Міністрів

§ 45. Постанови

1. Акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов.

2. Постанови Кабінету Міністрів видаються з питань:

затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;

затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього.

§ 46. Розпорядження

1. Акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань:

схвалення програми, плану заходів, концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики та інших програмних документів концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;

утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;

виділення коштів резервного фонду державного бюджету;

делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади;

передачі майна;

кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

§ 47. Набрання чинності

1. Акти Кабінету Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено в таких актах. Датою видання акта є дата його прийняття на засіданні Кабінету Міністрів.

2. Постанови Кабінету Міністрів, що стосуються прав і обов’язків громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування.

3. Акти Кабінету Міністрів Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає Мін’юсту для внесення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

4. Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях - Офіційному віснику України та газеті "Урядовий кур’єр", крім тих, що мають гриф "Таємно", "Цілком таємно", "Особливої важливості" або "Для службового користування".

Постанова набирає чинності після її опублікування в тому офіційному виданні, яке вийшло раніше.

5. Постанови Кабінету Міністрів розміщуються на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади.

Глава 2. Процедура підготовки

§ 48. Загальні вимоги

1. Проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради, рішень Кабінету Міністрів, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

2. Проекти актів Кабінету Міністрів, що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України".

3. Проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. N 308 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 10, ст. 612).

4. Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів з кадрових питань та з питань нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів готуються в установленому Кабінетом Міністрів порядку.

5. Проекти актів Кабінету Міністрів оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. N 870 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 36, ст. 2200), та повинні відповідати вимогам, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 р. N 1693 "Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 51, ст. 2298).

§ 49. Головний розробник та заінтересовані органи

1. Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який здійснює його підготовку.

2. Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів здійснюють відповідно до своєї компетенції міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

3. Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів, які вносяться на його розгляд Міністром Кабінету Міністрів або Міністром у зв’язках з Верховною Радою та іншими органами державної влади з питань, що належать до їх компетенції, а також в інших випадках, передбачених цим Регламентом, здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів.

4. Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.

5. Головний розробник самостійно визначає заінтересовані органи виходячи із змісту основних положень проекту акта Кабінету Міністрів.

6. Головний розробник організовує, спрямовує і координує роботу заінтересованих органів з підготовки проекту акта Кабінету Міністрів, вживає вичерпних заходів для врегулювання розбіжностей та проводить узгоджувальні процедури (консультації, наради, робочі зустрічі тощо).

7. До розроблення проекту акта Кабінету Міністрів можуть залучатися за згодою народні депутати України, науковці та інші фахівці, а також представники об’єднань громадян.

Головний розробник під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, в обов’язковому порядку надсилає його уповноваженому представнику від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженому представнику від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

(пункт 7 § 49 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. N 280)

§ 50. Робочі групи

1. Для здійснення підготовки проекту акта Кабінету Міністрів головний розробник може утворити робочу групу.

2. З особливо важливих та складних питань загальнодержавного значення за пропозицією центрального органу виконавчої влади робочу групу може утворити Кабінет Міністрів.

3. З питань міжвідомчого характеру за пропозицією центрального органу виконавчої влади або за власним рішенням робочу групу може утворити Прем’єр-міністр, Перший віце-прем’єр-міністр, Віце-прем’єр-міністр відповідно до своєї компетенції.

4. У разі утворення робочої групи визначається відповідальний орган виконавчої влади, який забезпечує підготовку та внесення проекту акта до Кабінету Міністрів з дотриманням вимог, встановлених цим Регламентом для головного розробника.

§ 51. Аналіз та розрахунки

1. Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів головний розробник аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначає предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання, а також робить прогноз результатів реалізації акта та визначає критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його впровадження.

2. Якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів або може призвести до втрати доходів, головний розробник проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки.

3. Фінансово-економічні розрахунки під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів проводяться за методикою, що розробляється та затверджується Мінфіном.

4. Проект акта Кабінету Міністрів з питань оподаткування або витрачання фінансових ресурсів підлягає узгодженню з Мінфіном, а з питань використання бюджетних коштів, державного майна також з ГоловКРУ.

§ 52. Опрацювання на відповідність законодавству Європейського Союзу

1. Проект постанови Кабінету Міністрів, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики, іншого програмного документа концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону, що за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються правом Європейського Союзу, підлягає опрацюванню з урахуванням acquis communautaire. Згідно із Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", "acquis communautaire" - це правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

2. Під час опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів головний розробник:

1) визначає:

до якої сфери правового регулювання належить проект;

джерела acquis communautaire, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері;

положення джерел acquis communautaire, що повинні бути враховані в проекті;

2) обґрунтовує у разі необхідності недоцільність урахування положень джерел acquis communautaire та передбачає в проекті акта строк його дії.

3. Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів з урахуванням acquis communautaire відображаються головним розробником у довідці (додаток 1).

§ 53. Опрацювання на відповідність європейським стандартам у сфері дотримання прав людини

1. Проект постанови Кабінету Міністрів, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики, іншого програмного документа концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону, що зачіпає права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, підлягає опрацюванню з урахуванням положень зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини. При цьому головний розробник визначає:

1) чи містяться у проекті акта положення, що зачіпають права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;

2) яких положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосується проект акта.

2. Головний розробник забезпечує врахування у проекті акта Кабінету Міністрів положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів відображаються головним розробником у довідці (додаток 2).

Глава 3. Погодження та консультації

§ 54. Строк погодження

Головний розробник зобов’язаний погодити проект акта Кабінету Міністрів із заінтересованими органами, для чого надсилає таким органам проект акта разом з пояснювальною запискою та визначає строк його погодження.

§ 55. Процедура погодження

1. Заінтересований орган зобов’язаний за зверненням головного розробника у визначений ним строк взяти участь в опрацюванні та погодженні проекту акта Кабінету Міністрів у частині, що стосується його компетенції.

2. Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів керівник заінтересованого органу доводить до відома головного розробника шляхом надсилання листа, до якого у разі відсутності зауважень додається також завізований ним проект акта. Позиція керівника заінтересованого органу може бути доведена до головного розробника через уповноважену ним особу шляхом надсилання листа за підписом такої особи.

3. Заінтересований орган зобов’язаний чітко обґрунтувати свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів, а у разі необхідності також викласти окремі положення проекту у відповідній редакції.

4. Якщо заінтересованим органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується міністром, позиція такого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів повинна бути погоджена відповідним міністром.

5. Якщо у позиціях головного розробника і заінтересованого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів є розбіжності, які не можуть бути врегульовані на рівні фахівців таких органів, керівник органу, який є головним розробником, та керівник заінтересованого органу зобов’язані особисто провести узгоджувальні процедури, передбачені пунктом 6 § 49 цього Регламенту.

6. Для оперативного обміну інформацією під час опрацювання та погодження проекту акта Кабінету Міністрів головний розробник та заінтересовані органи використовують електронну пошту та інші засоби зв’язку.

§ 56. Погодження за вмовчанням

Якщо заінтересований орган не висловив своєї позиції щодо проекту акта Кабінету Міністрів у визначений головним розробником строк з дотриманням процедури, передбаченої пунктом 2 § 55 цього Регламенту, проект вважається погодженим без зауважень.

§ 57. Повторне погодження

1. Якщо в результаті врахування головним розробником зауважень заінтересованих органів проект акта Кабінету Міністрів або окремі його положення, погоджені іншими заінтересованими органами, зазнали змін, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.

2. У разі зміни керівника органу, який брав участь у підготовці поданого Кабінетові Міністрів проекту акта, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає такий проект головному розробникові для погодження (внесення) новопризначеним керівником.

§ 58. Інтереси регіонів

1. Проекти актів Кабінету Міністрів з питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць головний розробник погоджує з відповідними місцевими держадміністраціями, які у визначений головним розробником строк повідомляють йому свою позицію в порядку, встановленому пунктом 2 § 55 цього Регламенту.

2. Проекти актів Кабінету Міністрів з питань, що стосуються функціонування місцевого самоврядування чи інтересів територіальних громад, головний розробник надсилає відповідним органам місцевого самоврядування для розгляду та внесення пропозицій.

§ 59. Громадське обговорення

1. Головний розробник організовує громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів, що мають важливе суспільне значення, стосуються прав та обов’язків громадян.

2. Громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів здійснюється згідно з Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. N 1378 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 42, ст. 2773).

§ 60. Зберігання матеріалів погодження

Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п’яти років в архіві головного розробника.

Глава 4. Правова експертиза

§ 61. Подання матеріалів Мін’юсту

1. Проект акта Кабінету Міністрів (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп) головний розробник подає Мін’юсту для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями) та довідками, зазначеними у пункті 3 § 52 і пункті 3 § 53 цього Регламенту.

2. Проект акта Кабінету Міністрів, який головний розробник подає Мін’юсту для проведення правової експертизи, повинен бути обов’язково погоджений з керівником юридичної служби відповідного органу.

(§ 61 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 06.02.2008 р. N 37)

§ 62. Проведення експертизи

Мін’юст під час проведення правової експертизи перевіряє проект акта Кабінету Міністрів на відповідність Конституції України, актам законодавства та чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (гендерно-правова експертиза), а в разі, коли проект акта належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, - на його відповідність acquis communautaire.

§ 63. Висновок Мін’юсту

1. За результатами правової експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Мін’юст оформляє висновок за встановленою ним формою, який підписує Міністр або один з його заступників відповідно до розподілу обов’язків.

2. Мін’юст надсилає висновок головному розробникові в узгоджений з ним строк.

3. Висновок Мін’юсту в частині, що стосується експертизи на відповідність проекту акта Кабінету Міністрів acquis communautaire, повинен містити:

1) інформацію про:

належність проекту до пріоритетних сфер, визначених Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", та джерела acquis communautaire, які використовувалися головним розробником під час підготовки проекту;

відповідність проекту положенням джерел acquis communautaire, які використовувалися головним розробником під час його підготовки, із зазначенням неврахованих положень названих джерел;

порядок врегулювання в acquis communautaire відносин, які передбачається врегулювати в проекті;

2) оцінку повноти врахування головним розробником джерел acquis communautaire;

3) обґрунтування необхідності прийняття акта та строку його дії, подане головним розробником (у разі, коли проект повністю або частково не відповідає acquis communautaire);

4) резюме з питання відповідності проекту acquis communautaire;

5) пропозиції щодо можливих шляхів доопрацювання проекту (у разі необхідності).

§ 64. Наслідки невідповідності законодавству

У разі коли за висновком Мін’юсту проект акта Кабінету Міністрів не відповідає Конституції та законам України, указам Президента України і постановам Верховної Ради, внесення його до Кабінету Міністрів не допускається.

Глава 5. Внесення проектів актів Кабінету Міністрів

§ 65. Суб’єкти внесення

Проекти актів Кабінету Міністрів вносять на розгляд Кабінету Міністрів міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, що не належать до сфери спрямування і координації міністрів, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

§ 66. Порядок внесення

1. Проект акта Кабінету Міністрів візує керівник органу, який є головним розробником, або особа, що його заміщає, а в разі, коли головним розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується міністром, - також міністр, та вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом (додаток 3).

2. У разі коли проект акта Кабінету Міністрів містить інформацію, яка становить державну таємницю або конфіденційну інформацію, що є власністю держави, головний розробник проставляє на проекті, супровідному листі та інших документах, що додаються до нього, відповідний гриф обмеження доступу.

§ 67. Обов’язкові додатки

1. До проекту акта Кабінету Міністрів додаються:

1) пояснювальна записка (додаток 4), у якій викладаються підстава та мета розроблення проекту, результати аналізу проблеми, наводиться обґрунтування необхідності прийняття акта, зазначаються позиція заінтересованих органів та заходи, здійснені для врегулювання розбіжностей (якщо проект подано з розбіжностями), відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо визначення джерел покриття витрат, а також очікувані соціально-економічні результати реалізації акта. Якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, про це окремо зазначається в записці. До пояснювальної записки можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;

2) довідка про погодження проекту (додаток 5);

3) протокол узгодження позицій згідно з додатком 6 (у разі необхідності);

4) висновок Мін’юсту, крім випадків, коли вноситься проект розпорядження Кабінету Міністрів з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;

(підпункт 4 пункту 1 § 67 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 37)

5) порівняльна таблиця згідно з додатком 7 (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів);

6) проект акта та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру). При цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel.

2. До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики, іншого програмного документа концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону пояснювальна записка не додається, а замість неї вноситься доповідна записка, яка готується відповідно до § 74 цього Регламенту.

3. Висновок Мін’юсту до проекту акта Кабінету Міністрів, головним розробником якого є зазначене Міністерство, не подається, а правові аспекти, перелічені у § 62 цього Регламенту, відображаються у пояснювальній (доповідній) записці.

§ 68. Підписання документів

1. Супровідний лист, пояснювальну записку і довідку про погодження проекту акта Кабінету Міністрів підписує керівник органу, що є головним розробником, або особа, яка його заміщає.

2. Якщо головним розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується міністром, супровідний лист підписує відповідний міністр.

3. Факсимільне відтворення підпису керівника органу виконавчої влади за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на документах, що подаються Кабінетові Міністрів, не допускається.

4. Керівник органу, що є головним розробником, несе відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у довідці про погодження проекту акта.

Глава 6. Опрацювання проектів актів Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів

§ 69. Експертиза та редагування

1. Секретаріат Кабінету Міністрів проводить експертизу (фахову і юридичну) поданого до Кабінету Міністрів проекту акта та здійснює його опрацювання (вносить поправки, пов’язані з приведенням у відповідність з правилами нормопроектувальної техніки, редагує його). Порядок проведення експертизи проектів актів встановлює Міністр Кабінету Міністрів.

2. Під час опрацювання проекту акта не допускається внесення поправок, які змінюють суть проекту або окремих його положень.

3. Під час проведення експертизи Секретаріат Кабінету Міністрів, зокрема:

1) перевіряє проект акта на відповідність Конституції та законам України, указам Президента України і постановам Верховної Ради, чинним міжнародним договорам України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів, іншим програмним документам Кабінету Міністрів, а також на узгодженість з актами Кабінету Міністрів та відповідність вимогам, установленим цим Регламентом;

2) вивчає достатність фінансово-економічних розрахунків;

3) перевіряє повноту узгодження із заінтересованими органами;

4) оцінює ефективність обраного способу нормативно-правового врегулювання проблеми, реалістичність прогнозних соціально-економічних та інших показників результативності впровадження акта;

5) аналізує регуляторний вплив проекту регуляторного акта.

4. Якщо проект акта Кабінету Міністрів внесено до Кабінету Міністрів з порушенням вимог, установлених пунктом 4 § 50, пунктами 4 і 5 § 55, пунктом 1 § 66, пунктом 1 § 67 і пунктами 1 - 3 § 68 цього Регламенту, Секретаріат Кабінету Міністрів не пізніше ніж протягом двох робочих днів після надходження повертає його головному розробникові для приведення у відповідність із зазначеними вимогами.

§ 70. Експертний висновок

За результатами експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Секретаріат Кабінету Міністрів оформляє експертний висновок (додаток 8).

§ 71. Строк опрацювання

1. Проект акта Кабінету Міністрів опрацьовується у Секретаріаті Кабінету Міністрів протягом не більш як 20 днів виходячи з того, що він повинен бути розглянутий Кабінетом Міністрів, як правило, протягом місяця з дня його надходження.

2. У разі необхідності строк опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів може бути продовжено Міністром Кабінету Міністрів або його заступником відповідно до розподілу обов’язків, але не більш як на місяць з дня надходження такого проекту.

3. Тривалість опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів проекту акта Кабінету Міністрів, розробленого на виконання закону України, Указу Президента України чи постанови Верховної Ради, визначається з урахуванням строку, встановленого відповідним актом для прийняття Кабінетом Міністрів рішення.

Глава 7. Розгляд проектів актів Кабінету Міністрів

§ 72. Розгляд на засіданні урядового комітету

1. Опрацьований проект акта Кабінету Міністрів разом з матеріалами, поданими головним розробником, та експертним висновком Секретаріату Кабінету Міністрів включається до порядку денного засідання відповідного урядового комітету.

2. За результатами розгляду проект акта Кабінету Міністрів схвалюється на засіданні, якщо до нього не висловлено зауважень.

У разі коли за висновком Мін’юсту проект акта Кабінету Міністрів України повністю або частково не відповідає acquis communautaire, рішення стосовно доцільності його схвалення приймається на засіданні урядового комітету, до відання якого належать питання європейської інтеграції.

(пункт 2 параграфа 72 доповнено абзацом другим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. N 540)

3. Проект акта Кабінету Міністрів може бути схвалений на засіданні урядового комітету з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених учасниками засідання, і запропонованих Секретаріатом Кабінету Міністрів змін, якщо вони не впливають на суть проекту. Такий проект доопрацьовується головним розробником протягом трьох робочих днів, якщо інший строк не визначений урядовим комітетом, та подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів після проведення Секретаріатом Кабінету Міністрів повторної експертизи.

4. Якщо головний розробник під час доопрацювання повернутого відповідно до пункту 3 цього параграфа проекту акта не виконав з мотивованих причин або виконав частково рішення урядового комітету чи до проекту внесені нові положення, що потребують рішення урядового комітету, він подається для повторного розгляду.

5. Якщо за результатами розгляду на засіданні проекту акта Кабінету Міністрів визнано за необхідне доопрацювати його з урахуванням принципових зауважень і пропозицій заінтересованих органів або під час розгляду висловлені принципові зауваження і пропозиції, урахування яких потребує додаткового вивчення головним розробником та погодження із заінтересованими органами, рішення про схвалення проекту не може ставитися на голосування. Такий проект Секретаріат Кабінету Міністрів повертає головному розробникові для доопрацювання та внесення в установленому порядку для повторного розгляду урядовим комітетом.

6. Якщо проект акта Кабінету Міністрів урядовий комітет схвалив у редакції головного розробника з відхиленням зауважень і пропозицій міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, що не належать до сфери спрямування і координації міністрів, такі зауваження і пропозиції у разі наполягання зазначених посадових осіб розглядаються на засіданні Кабінету Міністрів.

У такому самому порядку розглядається проект акта Кабінету Міністрів з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, зауваження і пропозиції щодо якого були висловлені уповноваженим представником від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженим представником від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

(пункт 6 § 72 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. N 280)

7. Якщо за результатами повторного розгляду в позиціях головного розробника та членів урядового комітету щодо положень проекту акта залишилися розбіжності, він вноситься для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів із зазначенням пропозиції урядового комітету.

8. Урядовий комітет може визнати за недоцільне прийняття акта Кабінету Міністрів. Остаточне рішення щодо проекту такого акта приймає Кабінет Міністрів, крім випадків, коли проти рішення урядового комітету щодо недоцільності прийняття акта Кабінету Міністрів не заперечує головний розробник, який вніс проект з власної ініціативи.

§ 73. Розгляд на засіданні Кабінету Міністрів

1. Розглянутий на засіданні урядового комітету та завізований його головою проект акта Кабінету Міністрів включається до порядку денного чергового засідання Кабінету Міністрів. До проекту акта крім матеріалів, поданих головним розробником, та експертного висновку Секретаріату Кабінету Міністрів додаються витяг з протоколу засідання урядового комітету і довідка про розбіжності щодо проекту акта, якщо вони залишилися неврегульованими після розгляду урядовим комітетом.

2. Проекти актів Кабінету Міністрів, що містять інформацію, яка становить державну таємницю, або конфіденційну інформацію, що є власністю держави, крім зазначених в абзаці п’ятому підпункту 1 пункту 2 § 31 цього Регламенту, а також проекти розпоряджень Кабінету Міністрів, крім зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 1 пункту 2 згаданого параграфа, включаються до порядку денного засідання Кабінету Міністрів без попереднього розгляду урядовим комітетом після опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів та візування Першим віце-прем’єр-міністром, Віце-прем’єр-міністром відповідно до їх компетенції.

3. Акт Кабінету Міністрів приймається, якщо за результатами розгляду на засіданні до нього не висловлено зауважень.

4. Не ставиться на голосування рішення про прийняття акта Кабінету Міністрів, щодо якого під час обговорення на засіданні членами Кабінету Міністрів висловлено зауваження і пропозиції. Такий проект повертається головному розробникові для доопрацювання та повторного внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів. Якщо строк доопрацювання не визначено, проект вноситься не пізніше ніж через 10 днів після розгляду на засіданні.

5. Прийняті акти Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр підписує в день проведення засідання. Акт, прийнятий Кабінетом Міністрів з поправками, оформляється у визначений ним строк виходячи з того, що такий акт повинен бути підписаний Прем’єр-міністром не пізніше ніж у період до проведення чергового засідання Кабінету Міністрів. В іншому разі з урахуванням положення пункту 1 § 47 цього Регламенту рішення Кабінету Міністрів про прийняття акта вважається недійсним, наслідком чого є повторний розгляд такого акта на засіданні Кабінету Міністрів.

Глава 8. Концептуальні засади реалізації державної політики

§ 74. Політична пропозиція

1. Для вирішення питань суспільно-економічного життя, які потребують визначення концептуальних засад реалізації державної політики, пріоритетів та стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку, послідовності дій, вибору оптимальних шляхів, механізму і засобів розв’язання проблеми, проведення реформ, розробляються пропозиції щодо реалізації державної політики (далі - політична пропозиція), які подаються на розгляд Кабінету Міністрів у формі доповідної записки (додаток 9).

2. До доповідної записки додаються перелік критеріїв, за якими оцінюється ефективність результатів реалізації політичної пропозиції, та порядок проведення моніторингу її реалізації (додаток 10), а також комунікативний план, у якому зазначаються заходи щодо висвітлення у засобах масової інформації відповідного рішення Кабінету Міністрів (додаток 11).

3. Доповідна записка Кабінетові Міністрів щодо політичної пропозиції, подана з порушенням вимог цієї глави, підлягає поверненню у порядку, встановленому пунктом 4 § 69 цього Регламенту.

4. Політична пропозиція береться за основу під час підготовки планів заходів, проектів законів та інших актів законодавства.

5. За результатами розгляду політичної пропозиції Кабінет Міністрів приймає розпорядження про схвалення концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики, інших програмних документів концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону. Проекти таких розпоряджень готуються та подаються на розгляд Кабінету Міністрів у порядку, встановленому главами 2 - 5 цього розділу.

6. Якщо реалізація політичної пропозиції не потребує прийняття розпорядження, передбаченого у пункті 5 цього параграфа, рішення за результатами її розгляду зазначається у протоколі засідання Кабінету Міністрів.

§ 75. Концепція державної цільової програми та концепція закону

1. Концепція державної цільової програми розробляється відповідно до Закону України "Про державні цільові програми" та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, з дотриманням таких вимог:

1) на розгляд Кабінету Міністрів разом з доповідною запискою подається для схвалення проект концепції, який базується на оптимальному варіанті розв’язання проблеми. Проект містить такі розділи, що визначають основні параметри програми:

проблема, на розв’язання якої спрямована програма;

мета програми та строки її виконання;

шляхи і засоби розв’язання проблеми;

очікувані результати виконання програми;

обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів та джерела фінансування;

2) інші відомості, які відповідно до статті 6 Закону України "Про державні цільові програми" обґрунтовують необхідність розроблення такої програми, наводяться у доповідній записці до проекту концепції.

2. Концепція закону розробляється з урахуванням вимог, установлених до концепції державної цільової програми.

3. Концепція державної цільової програми та концепція закону розробляються і подаються Кабінетові Міністрів не пізніше ніж за два місяці до завершення строку, встановленого для розроблення відповідно програми чи закону.

§ 76. Інші програмні документи

Концепція, стратегія, основні напрями реалізації державної політики, інші програмні документи концептуального характеру розробляються та подаються на розгляд Кабінету Міністрів відповідно до вимог, установлених пунктом 1 § 75 цього Регламенту.

§ 77. Суб’єкти внесення політичної пропозиції

Політичну пропозицію вносять на розгляд Кабінету Міністрів міністри, а також керівники центральних органів виконавчої влади, що не належать до сфери спрямування і координації міністрів.

§ 78. Реалізація політичної пропозиції

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади забезпечують реалізацію схвалених Кабінетом Міністрів політичних пропозицій, передбачаючи з цією метою відповідні заходи у планах своєї роботи.

§ 79. Звітування

Міністри, а також керівники центральних органів виконавчої влади, що не належать до сфери спрямування і координації міністрів, подають Кабінетові Міністрів звіти про результати реалізації політичних пропозицій. Підготовка матеріалів з таких питань здійснюється у порядку, встановленому § 81 цього Регламенту.

Розділ 7. Підготовка матеріалів з питань заслуховування звіту (інформації)

§ 80. Рішення про заслуховування звіту

Рішення про заслуховування звіту (інформації) керівника центрального чи місцевого органу виконавчої влади, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - керівник органу) приймається на засіданні Кабінету Міністрів за пропозицією Прем’єр-міністра.

§ 81. Процедура підготовки матеріалів

1. Керівник органу, звіт (інформація) якого заслуховується на засіданні Кабінету Міністрів, подає у визначений строк письмову доповідь (додаток 12).

2. Письмова доповідь повинна містити результати всебічного аналізу, проведеного на підставі перевірених та документально підтверджених фактів, з об’єктивною оцінкою стану справ і підсумків діяльності (реалізації політичної пропозиції, актів законодавства, виконання завдань, здійснення повноважень тощо); за наявності негативних фактів - причини їх виникнення та заходи, що вживаються для виправлення становища.

3. Обсяг письмової доповіді не повинен перевищувати п’яти аркушів. До письмової доповіді можуть додаватися інформаційно-довідкові матеріали обсягом не більш як 20 аркушів.

§ 82. Опрацювання матеріалів звіту

1. Секретаріат Кабінету Міністрів за результатами аналізу письмової доповіді та інформаційно-довідкових матеріалів готує не пізніше ніж протягом тижня, а у разі, коли визначено дату заслуховування звіту, - в межах установленого строку для подання Прем’єр-міністрові інформаційно-аналітичні матеріали обсягом один-два аркуші та викладає свої пропозиції щодо рішення Кабінету Міністрів з цього питання.

2. Питання про заслуховування звіту (інформації) включається до порядку денного засідання Кабінету Міністрів без попереднього розгляду урядовим комітетом.

§ 83. Щорічні звіти

Голови обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій подають у встановленому Кабінетом Міністрів порядку щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів звіти про результати діяльності очолюваних ними органів.

Розділ 8. Законопроектна діяльність

Глава 1. Планування законопроектної роботи

§ 84. Перспективні та поточні плани

1. Розроблення законопроектів, що подаються до Верховної Ради Кабінетом Міністрів у порядку законодавчої ініціативи, здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів законопроектних робіт та завдань, визначених законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем’єр-міністра.

2. Перспективний план законопроектних робіт строком на п’ять років розробляє Мін’юст відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів з урахуванням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, інших державних програм, концепцій, стратегій, основних напрямів реалізації державної політики, інших програмних документів концептуального характеру та пропозицій центральних органів виконавчої влади.

3. Перспективний план законопроектних робіт затверджується Кабінетом Міністрів не пізніше ніж через три місяці після схвалення Верховною Радою Програми діяльності Кабінету Міністрів.

4. З урахуванням перспективного плану законопроектних робіт та завдань, визначених законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем’єр-міністра, а також пропозицій, розроблених з ініціативи центральних органів виконавчої влади, Мін’юст формує орієнтовний план законопроектних робіт на рік.

5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації подають у разі необхідності пропозиції щодо формування планів законопроектних робіт центральним органам виконавчої влади, до компетенції яких належить питання, що передбачається врегулювати.

§ 85. Порядок формування планів

1. Центральні органи виконавчої влади подають Мін’юсту пропозиції до орієнтовного плану законопроектних робіт за встановленою формою не пізніше ніж до 15 жовтня поточного року.

2. Сформований Мін’юстом орієнтовний план законопроектних робіт подається для затвердження Кабінету Міністрів не пізніше ніж до 1 грудня поточного року.

3. У пропозиціях до перспективного та поточного планів зазначаються:

1) орієнтовна назва законопроекту;

2) проблема, яка потребує законодавчого врегулювання. Якщо проект закону є проектом регуляторного акта, про це зазначається окремо;

3) підстава для розроблення законопроекту;

4) строк внесення законопроекту до Кабінету Міністрів.

§ 86. Коригування орієнтовного плану

1. Мін’юст веде постійний облік законопроектів, розроблення яких передбачено новими завданнями, визначеними законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем’єр-міністра після затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт. Про такі законопроекти центральні органи виконавчої влади - головні розробники інформують Мін’юст до 20 числа кожного місяця.

2. Про перелік законопроектів, зазначених у пункті 1 цього параграфа, Мін’юст інформує Кабінет Міністрів щомісяця.

§ 87. Звітування про виконання орієнтовного плану

Мін’юст на основі інформації центральних органів виконавчої влади, що подається ними до 10 січня, готує і подає до 31 січня Кабінетові Міністрів звіт про виконання орієнтовного плану законопроектних робіт за попередній рік.

Глава 2. Підготовка проектів законів

§ 88. Процедура підготовки

1. Законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін’юстом, іншими центральними органами виконавчої влади, а також Національним банком (відповідно до пункту 6 § 170) з дотриманням вимог, передбачених статтями 85 і 86 Регламенту Верховної Ради, главами 2 - 5 розділу 6 цього Регламенту, і з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

2. Проект закону, яким встановлюються нові або змінюються чинні норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 6 цього Регламенту.

3. Разом з проектом закону, що вноситься до Кабінету Міністрів, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 1 § 67 цього Регламенту для проектів актів Кабінету Міністрів, а також:

1) проект постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;

2) перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

3) окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені у його перехідних положеннях.

4. Супровідний лист до законопроекту повинен містити пропозицію щодо визначення кандидатури доповідача, який представлятиме проект у Верховній Раді.

5. Підготовка та подання Президентові України Кабінетом Міністрів законопроектів здійснюються відповідно до цього параграфа і з урахуванням вимог, передбачених Положенням про порядок роботи з законопроектами та іншими документами, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради, затвердженим Указом Президента України від 30 березня 1995 р. N 270.

6. Внесені до Кабінету Міністрів проекти законів опрацьовуються та розглядаються у порядку, встановленому главами 6 і 7 розділу 6 цього Регламенту.

7. У разі порушення вимог, передбачених пунктами 3 і 4 цього параграфа, а також з підстав, зазначених у пункті 4 § 69 цього Регламенту для повернення проектів актів Кабінету Міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає проект закону головному розробникові для приведення у відповідність з установленими вимогами.

§ 89. Подання до Верховної Ради

Схвалений Кабінетом Міністрів проект закону візується Прем’єр-міністром і подається до Верховної Ради разом із:

1) супровідним листом за підписом Прем’єр-міністра, в якому визначається доповідач, що представлятиме проект у Верховній Раді;

2) пояснювальною запискою за підписом керівника органу - головного розробника;

3) порівняльною таблицею (у разі подання законопроекту про внесення змін до чинного закону);

4) проектом постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;

5) переліком нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

6) окремим законопроектом про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені у його перехідних положеннях;

7) проектом закону та матеріалами до нього в електронній формі.

Розділ 9. Підготовка проектів актів Президента України

§ 90. Процедура підготовки

1. Проекти актів Президента України готуються центральними органами виконавчої влади відповідно до Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затвердженого Указом Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970, з дотриманням вимог глав 2 - 5 розділу 6 цього Регламенту, передбачених для проектів актів Кабінету Міністрів.

2. Внесені до Кабінету Міністрів проекти актів Президента України опрацьовуються та розглядаються у порядку, встановленому главами 6 і 7 розділу 6 цього Регламенту для проектів актів Кабінету Міністрів.

§ 91. Подання Президентові України

Схвалений Кабінетом Міністрів та завізований Прем’єр-міністром проект акта Президента України подається на розгляд Президента України разом із:

1) супровідним листом за підписом Прем’єр-міністра;

2) пояснювальною запискою до проекту акта за підписом керівника органу - головного розробника;

3) довідкою про погодження проекту акта, підписаною Міністром Кабінету Міністрів, із зазначенням посадових осіб, якими погоджено проект;

4) порівняльною таблицею (у разі подання проекту акта про внесення змін до чинного акта);

5) проектом акта та матеріалами до нього в електронній формі.

§ 92. Розгляд поправок Секретаріату Президента України

1. Внесений Кабінетом Міністрів проект акта Президента України, що зазнав змін концептуального характеру в процесі опрацювання в Секретаріаті Президента України і надісланий Кабінетові Міністрів для погодження, повторно розглядається на засіданні Кабінету Міністрів.

2. Висновки та пропозиції до змін концептуального характеру, внесених Секретаріатом Президента України, готує центральний орган виконавчої влади - головний розробник проекту акта. Якщо поправки Секретаріату Президента України підтримуються, головний розробник подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів проект акта у новій редакції.

3. У разі підтримки за результатами розгляду запропонованих Секретаріатом Президента України змін концептуального характеру Кабінет Міністрів схвалює проект акта у новій редакції та вносить в установленому порядку на розгляд Президента України.

4. Якщо за результатами розгляду проекту акта запропоновані Секретаріатом Президента України зміни концептуального характеру не підтримуються, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає Секретаріатові Президента України інформацію про таке рішення Кабінету Міністрів разом з мотивованим висновком відповідного центрального органу виконавчої влади.

§ 93. Відкликання

1. У разі втрати актуальності або з інших причин Кабінет Міністрів за пропозицією члена Кабінету Міністрів може прийняти рішення про відкликання в установленому порядку внесеного проекту акта Президента України.

2. Звернення із зазначенням причини відкликання проекту акта подається Президентові України Прем’єр-міністром.

Розділ 10. Виконання актів законодавства та доручень Прем’єр-міністра

Глава 1. Організація виконання

§ 94. Виконавці

1. Виконання законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради, актів Кабінету Міністрів та доручень Прем’єр-міністра забезпечують міністерства, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Перший віце-прем’єр-міністр, Віце-прем’єр-міністр відповідно до своєї компетенції визначає органи виконавчої влади, які є відповідальними за забезпечення виконання закону України, указу Президента України, постанови Верховної Ради.

§ 95. Взаємодія

Під час виконання акта законодавства та доручення Прем’єр-міністра орган виконавчої влади, визначений відповідальним за виконання, взаємодіє з іншими органами виконавчої влади.

§ 96. Планування виконання

1. Для організації підготовки проектів актів законодавства, необхідних для забезпечення реалізації закону України та організації виконання указу Президента України, постанови Верховної Ради, які містять завдання Кабінетові Міністрів, Перший віце-прем’єр-міністр, Віце-прем’єр-міністр відповідно до своєї компетенції затверджує відповідний план (додаток 13).

2. У плані зазначаються положення (завдання), відповідальність за реалізацію (виконання) яких покладена актом на Кабінет Міністрів, заходи з реалізації (виконання) зазначених положень (завдань), органи, відповідальні за виконання, строк виконання (у разі необхідності).

3. Органи виконавчої влади розробляють плани заходів, необхідні для виконання законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради, актів Кабінету Міністрів, проводять моніторинг ефективності їх реалізації за визначеними ними критеріями оцінки результативності.

Глава 2. Строки виконання та контроль

§ 97. Строки

1. Завдання, щодо яких визначено строки виконання, виконуються в установлені строки. Якщо строк виконання завдання не зазначено, орган виконавчої влади, відповідальний за виконання, самостійно визначає строк і порядок виконання виходячи з цілей та складності завдання.

2. У разі коли з об’єктивних причин виконати завдання у визначений строк неможливо, керівник органу виконавчої влади, відповідального за виконання, визначає можливий новий строк та до завершення встановленого строку повідомляє про це з викладенням відповідного обґрунтування Кабінетові Міністрів та іншим заінтересованим органам виконавчої влади.

3. Якщо за результатами аналізу Секретаріатом Кабінету Міністрів поданої інформації перенесення строку не матиме негативних наслідків або не потребуватиме коригування Кабінетом Міністрів відповідних планів і дій, контроль за виконанням завдання здійснюється з урахуванням нового строку. В іншому разі рішення про перенесення строку приймає Прем’єр-міністр, Перший віце-прем’єр-міністр, Віце-прем’єр-міністр відповідно до своєї компетенції.

4. Питання щодо перенесення строків виконання завдань, визначених указами Президента України та постановами Верховної Ради, вирішується в установленому законодавством порядку.

§ 98. Контроль

1. Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює контроль за:

1) виконанням органами виконавчої влади актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр-міністра, планів організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України і постанов Верховної Ради в частині дотримання строків, визначених для їх виконання;

2) своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, актів Кабінету Міністрів, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів та урядовими комітетами.

2. Про результати контролю Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра відповідно до їх компетенції.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів проводить аналіз поданих центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до прийнятих рішень інформації, звітів, доповідей, статистичних показників тощо з питань виконання актів Кабінету Міністрів та доручень Прем’єр-міністра і готує їх для розгляду Прем’єр-міністром, Першим віце-прем’єр-м