| Чому право знати свої права є у кожного, але не кожен може ним скористатися? |
Незнання своїх прав, змін у законодавстві для багатьох людей обертається втратами житла, майна, спадщини, вкладів і земельних ділянок. Найчастіше подібне трапляється у селах, особливо віддалених, оскільки отримати вчасно юридичну консультацію там - проблема.Відомі випадки, коли відсутністю кваліфікованої юридичної допомоги користуються нечесні ділки. Наприклад, читацька пошта розповідає про факти, коли самотні пенсіонери, підписавши договір на "довічне утримання", перебиваються з хліба на воду, оскільки "утримувач" не виконує своїх обов’язків. Терплять, бо повірили своєму "благодійнику", що договір на довічне утримання не можна скасувати - він вічний. А пояснити, що це не так, нікому.
Ошукують не лише літніх людей. В Асоціації фермерів мені розповіли, наприклад, про такий факт. У 90-х роках Земельним Кодексом фермерам було надане право постійного користування землею. У 2001 році Верховна Рада цю норму скасувала, і зобов’язала селян брати землю, що раніше перебувала у їхньому постійному користуванні, в оренду. Однак невдовзі Конституційний Суд вказав на неконституційність змін до Земельного Кодексу, які припиняли право постійного користування землею. На жаль, рішення КС знають далеко не всі селяни з "глибинки" і до сьогодні погоджуються переводити землю в оренду.
З огляду на ці та інші факти, я попросила міністра юстиції Миколу ОНІЩУКА розповісти про заходи, які вживаються для поліпшення ситуації з наданням безоплатної правової допомоги на селі.
- Тема ця досить актуальна, - наголосив Микола Васильович. - Дійсно, рівень правових знань населення, що проживає у сільській місцевості, вкрай низький, адже воно практично не має доступу до правової інформації. Фактично єдиним джерелом її поповнення для селян є бібліотеки та місцеві засоби масової інформації - районна газета, місцеве радіо та телебачення. А з оновленням законодавства і накопиченням відповідної правозастосовної практики проблеми, які виникають через відсутність правових знань, можуть поглиблюватися.
Тому формування системи безоплатної правової допомоги є одним із пріоритетів роботи, яке наше міністерство визначило на 2008 рік. Це - різнопланові заходи. Наприклад, увагу територіальних підрозділів Мін’юсту спрямовано на системне інформування громадян про чинне законодавство та його застосування у повсякденному житті через ЗМІ. Лише торік у місцевих засобах масової інформації було опубліковано 20 240 матеріалів правороз’яснювального характеру, підготовлених працівниками органів юстиції.
- Джерелом правових знань ви назвали, зокрема, бібліотеки. Проте громадяни скаржаться, що у багатьох сільських та селищних бібліотеках мало юридичних видань, причому деякі давно застаріли.
- Такі скарги справедливі. В деякій мірі поліпшенню такої ситуації в окремих регіонах сприяють органи юстиції, якими налагоджено передачу бібліотечним закладам всіх рівнів методичних матеріалів, розроблених Міністерством юстиції, правових журналів та інших видань.
Загалом же, питання щодо забезпечення громадян , зокрема, через бібліотеки, правовою літературою, яка б характеризувалась рядом ознак - якістю, актуальністю, доступністю - сьогодні залишається відкритим. І тут потрібна допомога держави. Для поповнення бібліотечних закладів відповідними виданнями юридичного спрямування необхідно виділяти державні кошти.
Доцільним, на мою думку, було б створення правоосвітнього всеукраїнського веб-порталу, доступ до якого здійснювався б з кожної бібліотеки через мережу Інтернет.
- Гострою проблемою для жителів сільської місцевості є питання отримання вторинної правової допомоги - складання скарг, заяв, клопотань тощо. Що ж робити тим людям, які у зв’язку з матеріальним становищем не можуть звернутись до відповідних фахівців міста чи районного центру?
- Малозабезпечені громадяни мають звертатися до громадських приймалень з надання безоплатної правової допомоги. Вони створені при всіх територіальних управліннях юстиції - всього 704. До речі, торік правову допомогу там отримали більше 90 000 осіб. Для зручності громадян інформація про діяльність громадських приймалень (графіки їх роботи, адреси, телефони) розміщується в місцевій пресі. У тому числі така інформація постійно оновлюється на веб-сайті Міністерства юстиції в Інтернеті.
Окрім того, на сьогодні Мін’юстом вживаються заходи щодо розширення мережі виїзних консультативних пунктів до віддалених населених пунктів сільської місцевості. Зокрема, працівники органів юстиції беруть участь у роботі понад 1800 виїзних консультаційних пунктів, якими лише упродовж 2007 року надано безкоштовну правову допомогу понад 36 700 громадянам віддалених районів сільської місцевості. Поліпшенню ситуації на цьому напрямі сприятиме впровадження стандартів якості з надання безоплатної правової допомоги, які розробляються нашим міністерством.
| На попередню сторінку |
