"Сіра" зона. Криміналістика позбудеться "ганебних практик"

На думку міністра юстиції Миколи Оніщука, проблема тримання та взяття під варту в Україні наразі є чи не найгострішою проблемою. Про це він заявив під час прес-конференції 11 липня, на якій було винесено на суд громадськості аналітичний звіт "Оцінка соціально-економічних витрат при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в Україні".

Альтернативні шляхи

На думку М.Оніщука, в Україні нерідко трапляються випадки різного роду порушень прав людини, включаючи тримання під вартою протягом занадто довгого строку на стадії досудового і судового розслідування. Кажучи про чинну систему запобіжних заходів та попереднього ув’язнення, серед суттєвих недоліків передусім він виокремив відсутність вичерпного переліку випадків та критеріїв взяття під варту порівняно з іншими запобіжними заходами, а також нестачу ресурсів, наприклад для забезпечення належного конвоювання затримуваних осіб до суду. Незважаючи на ці проблеми та на існування альтернативних запобіжних заходів, які меншою мірою обмежують права людини, держава продовжує щорічно виділяти, за підрахунками Мін’юсту, більше ніж 145 млн грн. на попереднє ув’язнення підозрюваних, обвинувачених та підсудних. Зокрема, фінансовий тягар попереднього тримання лежить на самих арештантах, їхніх сім’ях та на суспільстві в цілому. Утримувані щороку втрачають близько 103 млн грн. у вигляді не одержаної зарплати та коштів, які марнують їхні близькі та родичі на відвідування, передачі та оплату додаткових послуг адвоката тощо.

Серед проблем, які потребують нагального вирішення, М.Оніщук виокремив: удосконалення кримінальної юстиції, зокрема системи попереднього слідства, а також боротьбу з корупцією. Деякі проблеми вже вирішуються, зокрема винесення слідчих ізоляторів за межі великих міст та скорочення кількості осіб, які там перебувають. Хоча, на думку М.Оніщука, до європейських стандартів у цій сфері нам ще далеко.

Також він наголосив, що у вересні поточного року очолювана ним інституція має намір внести на розгляд Президенту новий кримінально-процесуальний кодекс.

У процесі розмови на тему про гуманізацію кримінальної відповідальності М.Оніщук висловив сподівання, що Україна позбудеться такої «ганебної практики, як повернення справ із суду на дослідування». Натомість він запропонував запровадити муніципальну адвокатуру та вдосконалити всі форми державного контролю.

Насамкінець, міністр додав, що реформування системи кримінальної юстиції в Україні має стати пріоритетним напрямком розвитку демократичної правової держави, аби забезпечити захищеність прав та свобод людини.

Фінансове недомагання

Директор Американської асоціації юристів «Ініціатива з верховенства права» Шеллі Вік розповіла про проведене спільно з Міністерством юстиції та Інститутом прикладних гуманітарних досліджень спостереження, в результаті якого було встановлено розміри витрат, яких зазнають держава та суспільство, зокрема соціальні інститути, утримувані особи та їхні близькі і родичі, у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Виявляється: питання щодо застосування цього заходу в контексті соціально-економічних витрат у вітчизняних дослідженнях раніше не розглядалося, що не дозволяло суспільству об’єктивно оцінити наслідки його використання.

Під час дослідження, зокрема, обчислювались суми на тримання під вартою в установах попереднього ув’язнення, таких як слідчі ізолятори, ізолятори тимчасового тримання та військові гауптвахти.

Також було проаналізовано відомчу статистику, матеріали фінансової звітності та оцінено ситуацію на основі спеціально розробленої форми для збору емпіричної інформації. Базовим для проведення дослідження обрали 2006 рік з огляду на наявність найбільш повної статистичної звітності. В окремих випадках використовувалися статистичні дані за I півріччя 2007 року.

Американські представники, які презентували це дослідження, неодноразово наголошували, що головна особливість виконаної роботи полягає в тому, що в якості базових показників застосовувались кількісні (вартісні) показники витрат, а для їх додаткової оцінки були використані якісні (оціночні) характеристики соціальних наслідків взяття під варту. Кількісні показники дали їм можливість установити розміри витрат держави та суспільства, пов’язаних із застосуванням згаданого запобіжного заходу. Водночас ці показники використовувалися як якісні (оціночні) індикатори для виявлення соціальних наслідків такої практики.

Сумнівне слідство

Для характеристики вітчизняної практики щодо застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту враховувались типові порушення, які допускаються в процесі діяльності працівниками державних органів під час використання цього запобіжного заходу. Наявність таких порушень ставить під сумнів доцільність взяття під варту в окремих випадках, а також обгрунтованість соціально-економічних витрат, яких зазнає суспільство у зв’язку із застосуванням такого запобіжного заходу.

Аналіз порушень з боку працівників органів кримінальної юстиції наводиться в узагальненнях судової практики Верховним Судом, доповідях правозахисних організацій за результатами моніторингів дотримання прав людини, дослідженнях науковців. Ці недоліки є суттєвою ознакою практики кількість взяття під варту в сучасній Україні сьогодні та пояснюють велику кількість протиправних рішень, які призводять до грубих порушень прав людини, необгрунтованих суспільних витрат та негативних соціальних наслідків. Особливо це стосується ситуації щодо співмірності витрат держави та в’язнів, уключаючи їхніх рідних та близьких, що загострює проблему доцільності широкого застосування цього запобіжного заходу, оскільки свідчить про надмірність пов’язаних із ним соціальних витрат.

Доповідачі наголошували, що на практиці запобіжний захід у вигляді взяття під варту фактично перетворився в інструмент покарання осіб, винність яких не встановлена або не пропорційна тим тяганинам, яких вони зазнають. Також обмежено розміри прямих витрат держави на фінансування СІЗО та ІТТ, що свідчить про неспроможність держави забезпечити належні умови тримання під вартою, а це принижує гідність людини та не відповідає сучасним стандартам пенітенціарної системи. Зважаючи на наявність недоліків та зловживань в діях співробітників правоохоронних органів та судів при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, експерти дослідження поставили під сумнів доцільність більшої частини цих витрат.

Як зазначалося, надмірність витрат пояснюється здебільшого недоліками функціонування системи кримінальної юстиції, а саме:

відсутністю чітко формалізованих, законодавчо визначених критеріїв щодо обгрунтування необхідності взяття під варту;

порушенням строків розгляду судових справ (недотримання принципу розумного строку);

відсутністю спеціальних судових приміщень, обмеженими можливостями конвоювання в’язнів.

Взірцеві стандарти

Після прес-конференції у форматі круглого столу учасники з метою зменшення випадків застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту визначили як пріоритетні такі дії:

унесення змін до Кримінального кодексу в частині декриміналізації деяких діянь, що не становлять суспільної загрози;

установлення в КПК обмеження допустимих строків судового розгляду справ та скасування інституту додаткового розслідування; забезпечення імплементації законодавства та правозастосовчої практики європейських стандартів щодо застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на основі міжнародно-правових актів, тлумачень Європейського суду з прав людини та рекомендацій європейського Комітету проти катувань;

унесення змін до системи статистичного обліку та звітності судових і правоохоронних органів, які б забезпечували доступ до цілісної та структурованої інформації щодо застосування запобіжних заходів на всіх стадіях кримінального провадження;

підготовка концепції механізму автоматичної (не пов’язаної зі зверненням потерпілих до суду) фінансової компенсації матеріальної та моральної шкоди особам, відносно яких безпідставно було застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту;

розроблення моделі запровадження пробації в національну пенітенціарну систему, позгодити її з принципами реформування системи запобіжних заходів, зокрема передбачити можливість використання пробації з метою зменшення кількості осіб, яких беруть під варту;

здійснення інформаційних та освітніх заходів щодо стимулювання більш широкого застосування правоохоронними органами та судами запобіжних заходів, альтернативних узяттю під варту;

опрацювання пропозиції стосовно вдосконалення організації конвоювання взятих під варту осіб;

ініціювання розроблення диференційованих нормативів чисельності персоналу пенітенціарних установ (замість єдиного коефіцієнту, що визначається законом «Про попереднє ув’язнення»), як додаткового механізму в умовах імовірного скорочення кількості спецконтингенту.

Олена ВЕЛИКОДНА

На попередню сторінку