Відповідно до переліку центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання зобов\'язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 р. № 1371, Міністерство юстиції України визначено відповідальним за співпрацю з Міжнародним судом, Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, а також співпрацює спільно з іншими органами виконавчої влади з такими міжнародними організаціями, як Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Фонд ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА), Комісія ООН із запобігання злочинності та карного правосуддя, Комісія ООН з народонаселення та розвитку, Комісія ООН з прав людини, Комісія ООН зі становища жінок, Міжнародна морська організація (IMO), Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Постійна палата третейського суду, а також Організація безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Рада Європи.

Міністерство юстиції України приділяє велику увагу створенню ефективного механізму захисту політичних, соціальних, економічних, культурних та інших прав і свобод людини. Дотримання загальновизнаних норм міжнародного права, в тому числі шляхом виконання взятих на себе зобов\'язань по міжнародним договорам України, є важливим напрямком в здійсненні державної правової політики будь-якої демократичної країни.

Конституція України 1996 року, як основний Закон України, закріплює в собі основні права та свободи людини, забезпечення яких є головним обов\'язком держави.

Україна, ще в складі СРСР приєдналася до таких основних міжнародних документів в сфері прав людини, як Загальна декларація прав людини 1948 року, Міжнародний пакт про політичні та громадянські права (набув чинності для України - 23.03.1976р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (набув чинності - 03.01.1976р.).

Виключаючи жодну можливість випадків расової дискримінації, з 6 квітня 1969 року для України стали чинними положення Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Дотримання загальновизнаного принципу поваги до особистості забезпечується завдяки набуттю чинності для України з 26 червня 1987 року Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

Визнання рівності між жінками та чоловіками, а також всебічний захист прав дитини гарантуються положеннями, відповідно, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (набула чинності для України 3 вересня 1981 року), та Конвенції про права дитини (27 вересня 1991 року).

Ратифікувавши згадані міжнародні договори, Україна взяла на себе зобов\'язання надавати періодичні доповіді про їх виконання до відповідних Комітетів ООН. В цих доповідях окреслюються існуючі основні положення політики держави, заходи, що приймаються на їх впровадження (в тому числі, на законодавчому рівні), інформація про виконання рекомендацій зазначених Комітетів, визначених у заключних висновках до кожної періодичної доповіді України, статистичні відомості.

Протягом 2001 року в Комітетах ООН Україною було захищено:

·четверту періодичну доповідь України про виконання положень Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання;

·п\'яту періодичну доповідь України про виконання положень Міжнародного пакту про політичні та громадянські права;

·15-у та 16-у періодичні доповіді України про виконання положень Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації;

·четверту періодичну доповідь України про виконання положень Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права.

Протягом 2002 року в Комітетах ООН Україною було захищено:

·другу періодичну доповідь України про виконання положень Конвенції ООН про права дитини;

·четверту та п\'яту (об\'єднану) періодичну доповідь України про виконання положень Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Міністерством юстиції України разом з іншими центральними органами виконавчої влади також проводиться робота щодо опрацювання та подальшого впровадження у національне законодавство вимог резолюцій Ради безпеки ООН, які згідно зі статтею 25 Статуту ООН є обов\'язковими для виконання держав-членів ООН.