Микола Оніщук: «Віктору Ющенку не доведеться перевидавати указ про розпуск парламенту»

В ефірі 5-го каналу Міністр юстиції Микола Оніщук прокоментував з правової позиції останні політичні події, ініціативи політиків та суперечки. Чи є правові підстави для сумнівів щодо дати проведення дочасних виборів Верховної Ради? Чи може відсутність реєстру виборців завадити проведенню дочасних виборів 7 грудня? І чи потрібні зміни до чинного законодавства в контексті розпуску парламенту та оголошення дочасних виборів?

- Наш гість Міністр юстиції України. Доброго вечора. Про ініціативи референдуму щодо недовіри Президенту або імпічменту – наскільки це можливо до 7 грудня?

- З технологічної точки зору це не є можливим, треба одразу сказати нашим виборцям. Референдна демократія є дуже сильний інструмент для ухвалення політичних рішень, але в даному випадку йдеться, швидше за все, про політичну ініціативу, яка має на меті певні виборчі сюжети, виборчі мотивації. З нормативної точки зору для реалізації цієї ідеї немає ні часу, ні технологічних можливостей, ні належних правових підстав.

- Депутати ставлять під сумнів проведення виборів 7 грудня. По-перше, частина депутатів відмовляється ухвалювати рішення щодо фінансування цих виборів. А по-друге, більшість депутатів сходяться на тому, що якщо є один указ, то, за аналогією з 2007 роком, може бути другий і третій указ.

- Ну, політичні жарти це така річ, яку не заборониш. Але є достатньо жорстка конституційно-правова реальність, і вона полягає в тому, що указ Президента про розпуск Верховної Ради і проведення 7 грудня дочасних парламентських виборів виданий за достатньо впевнених конституційно-правових підстав. І я переконаний, що у Президента не буде ні потреби видавати будь-які інші укази з цього приводу, ні мотивацій.

-Тобто, ви вважаєте, що інших указів не буде?

- Я вважаю, що для проведення виборів можуть бути укази, пов’язані із забезпеченням виборчого процесу. Наприклад, може бути рішення, забезпечити реалізацію виборчих прав громадян (мається на увазі їх й активне, й пасивне виборче право) через відповідні інструменти, які передбачені законом, і які є в уряду.

- Рада Національної безпеки і оборони за це, припустимо, проголосує. А уряд відмовиться…

- По-перше, треба виходити з того, і уряд цього, я думаю, буде свідомий, що обов’язком публічної влади є забезпечити реалізацію конституційного права громадян обирати владу і формувати владу. В даному випадку – вищого законодавчого органу. І я думаю, що в даному конкретному випадку всі посадовці, тим більше високопосадовці, мають бути свідомі цієї відповідальності. За всіх умов воля виборців та реалізація конституційних прав громадян є домінуючою з точки зори доктрини верховенства права.

- Сьогодні депутати заблокували трибуну Верховної Ради, сперечаючись, чи потрібно зменшити обов’язкову явку виборців на виборах 7 грудня.

- Хочу нагадати, що норма про обов’язкові 50 відсотків явки виборців з’явилася не так давно – на минулих дочасних виборах Верховної Ради. Це була ініціатива Партії Регіонів, яка наполягала, що саме для дочасних виборів, на відміну від виборів чергових, має бути створений інструмент, який би забезпечив належний рівень волевиявлення громадян. Мені здається, що з того часу в країні нічого суттєво не змінилося.

- Ще один момент, який може вплинути на реалізацію виборчих прав громадян – маю на увазі Державний реєстр виборців. Норма про державний реєстр виборців залишається, державного реєстру немає, вибори - 7 грудня. Якщо вони відбудуться без державного реєстру, що буде з результатами?

- Вибори відбудуться, я в цьому переконаний. Так само, як переконаний, що у підсумку цих виборів ми матимемо волевиявлення громадян. Справа в тому, що закон про державний реєстр виборців, зокрема, в частині щодо строків його запровадження, не врахував, і не міг врахувати, ситуацію, пов’язану з проведенням чергових дочасних виборів.

І тут виникає питання, я як міністр юстиції зобов’язаний на ньому наголосити, що важливіше: забезпечити реалізацію виборчого права громадян чи говорити про те, що публічна влада, ряд чиновників в силу об’єктивних чи суб’єктивних причин не забезпечили створення реєстру виборців?

- Якщо ця норма залишається, результати виборів можна оскаржити?

- Я переконаний, що з цих підстав результати виборів можуть бути оскаржені. Але скарга не буде задоволена. Тому що потрібно ставити під сумнів не факт наявності чи відсутності реєстру, а те, чи забезпечене право на реалізацію виборчого права громадянами України. Якщо громадяни України, використовуючи списки, які були складені минулого року на дочасних виборах, отримають право реалізувати своє виборче право, то з яких підстав можна визнати вибори недійсними? Лише з формальних?

- Аби не було бажання скасовувати результати виборів, можливо простіше скасувати закон до виборів?

- Така можливість у парламенту була. На жаль, він нею не скористався.

Разом з тим, не варто перебільшувати роль електронного реєстру виборців. Під час проведення минулорічних дочасних виборів Україну відвідував голова Центральної виборчої комісії Росії. Він наголошував, що наявність електронного реєстру покращує до певної міри облік і ситуацію зі списками виборців – на 3-5 відсотків, але не робить її ідеальною.

- Ще одна важлива тема, яка може вплинути на волевиявлення українців – підкуп виборців. Як цього не допустити?

- Не думаю, що сьогодні це залишається головною проблемою для українських виборчих правил. Не можна виключити, що частина виборців все ще може бути вмотивованою у своїх рішеннях тим, про що ви говорите. Але мені здається, що українська нація політично стала значно дорослішою. Мої зустрічі з простими громадянами говорять про те, що вони цінують свою політичну волю, своє виборче право.

- Але якщо чиновники ледве не щомісяця вводять якісь доплати, ми можемо називати це вмотивуванням? Виборці підуть 7 грудня і проголосують за ту виборчу силу, яка їм це пропонувала.

- Я думаю, не виключено, що різні політичні сили в різній мірі можуть використовувати цей ресурс. Але я також переконаний, що даний ресурс не зможе вплинути на структуру політичних балансів і не зможе суттєво вплинути на структуру політичного представництва в українському парламенті.

- Тепер давайте поговоримо про політичну силу «Наша Україна», від якої ви стали Міністром юстиції України. Що буде з цією політичною силою? Ви себе бачите в цій політичній силі?

- На сьогодні немає підстав ставити питання таким чином, тому що я працюю як міністр, чия кандидатура була внесена партією, виборчим блоком «Наша Україна» і Президентом. Я продовжую працювати представником в уряді саме від цієї політичної сили.

- На дочасних виборах прізвище Миколи Оніщука ми побачимо в списках, які очолюватиме Президент або президентської політичної сили?

- Завдання Міністра - виконувати свій Конституційний обов’язок, тобто працювати міністром. Уряд у зв’язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради у своїх повноваженнях не обмежується. Він продовжує виконувати обов’язки в повному обсязі, і у мене буде досить багато роботи у цей період.

Про місце в списку не думав, тому що рішення з цього приводу прийматиме партія при активних консультаціях з Главою держави.

- Але ви хотіли би бачити себе у списках?

- Я би сказав інакше: партія повинна визначити, в який краще спосіб може бути використаний досвід, і політичний, і правовий, який мною накопичений і в роботі в парламенті, і в роботі в уряді.

- Якщо відбудеться дострокова відставка Прем’єр-Міністра Юлії Тимошенко, ви тоді залишитеся виконувати свої обов’язки?

- Коли Прем’єр-міністр подає у відставку, це має наслідком відставку усього уряду. Разом з тим, конституційним обов’язком такого уряду є продовження виконання повноважень до сформування нового уряду.

На попередню сторінку