З цього приводу було організовано роботу відповідної колегії

Міністерство юстиції України уже більше року очолює Микола Оніщук. На початку минулого року міністр юстиції України визначив сім пріоритетних напрямів діяльності міністерства на 2008 рік, а 30 січня 2009 року під час роботи підсумкової колегії Мін’юсту підбив підсумки реалізації цих пріоритетів та зауважив, що останні здійснювались багатотисячним колективом Мін’юсту.

Як уже відзначалось в «Юридичній газеті», минулого року актуальним було питання проведення судової реформи, найгарячішою точкою якої став розподіл повноважень між судовими інстанціями, а точніше практично можливість позбавлення більшості повноважень Верховного Суду України. Скандальні законопроекти про внесення змін до Законів України «Про судоустрій» та «Про статус суддів», які регламентували здійснення згаданої реформи, були розроблені саме Мін’юстом. За словами пана Оніщука, дискусія, яка сьогодні триває на основі окремих положень законопроекту, що знаходиться в парламенті, стосується насамперед питань судового устрою та призначення суддів на адміністративні посади. Всі інші положення, запропоновані зазначеним законопроектом, на думку міністра, є достатньо позитивними і можуть служити основою для подальшого розвитку та реформування судової системи.

В процесі роботи колегії виявилось, що одним з найголовніших питань судової реформи Мін’юст вважає зміну системи доступу до суддівської професії. «Є очевидним, що в цій царині мають бути зроблені кроки, які б відірвали процедуру призначення судді на конкретну посаду від процедури його добору та підготовки. Тут цілком можливо застосувати досвід, коли кандидат на посаду судді має пройти спеціальну публічну підготовку до призначення на посаду судді, і за результатами іспиту такої підготовки по суті бути розподілений на суддівську посаду. Тобто кандидат, який хоче стати суддею, має лише заявити своє право для того, щоб стати суддею, а не стати суддею конкретного суду. В цьому полягає недолік існуючої системи», – зауважив пан Оніщук.

Він також нагадав про болючу проблему, яка на сьогодні існує в суддівській системі та має назву «процедури дисциплінарного провадження». Незважаючи на велику увагу до професійної діяльності суддів, останні все одно не бояться відповідальності та чинять правопорушення, пов’язані із своєю професійною діяльністю. Крім того, міністр юстиції України заявив, що чи не половина дисциплінарних проваджень закривається у зв’язку з перебігом дисциплінарного строку: «Ось маємо елемент, і в чинному законодавстві ця проблема не вирішена».

Цікавим є нововведення, яке планується в галузі господарського судочинства. Останнє хочуть перейменувати на комерційне судочинство. Проект Кодексу комерційного судочинства, який і передбачає зазначені зміни на сьогодні, знаходиться на розгляді і погодженні у відповідних органів профільних міністерств. «Це нова редакція Господарсько-процесуального кодексу України, яка передбачає реформування господарського судочинства, відповідно до концепції законодавців щодо судового захисту порушених інтересів і прав осіб, а також вимог щодо встановлення швидкої процедури розгляду господарських справ». Даний нормативний акт буде регулювати порядок розгляду комерційних спорів, тобто спорів, що виникають з діяльності, яка має на меті отримання прибутку.

Не оминули увагою й активно обговорювану на сьогодні проблему вітчизняної адвокатури. Пан Оніщук зауважив, що єдиним узгодженим законопроектом про адвокатуру він вважає відповідний проект закону, що був внесений народним депутатом України Юрієм Мірошниченком. За словами міністра, адвокатська спільнота сьогодні все ще залишається роз’єднаною, і свідченням цього стало внесення в парламент ще одного альтернативного законопроекту, який можна розглядати як малу реформу адвокатури, що вирішила питання самоврядування, але не охоплює важливих інших питань, пов’язаних із забезпеченням ефективності діяльності адвокатури. «Я маю на увазі не лише питання уніфікації професії, – зазначив міністр, – ми вважаємо на сьогодні це пріоритетним завданням, однак не вирішено проблему доступу до професії адвоката та інші важливі питання».

Актуальним на сьогодні залишається питання запровадження альтернативних методів врегулювання спорів. Враховуючи міжнародний досвід, який засвідчив про ефективність процедури медіації, було розроблено проекти законів щодо запровадження процедури медіації в Україні.

Цікавим є те, що, незважаючи на шалену критику третейського судочинства з боку Верховного Суду України, Міністерство юстиції України виступає за вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює сферу третейського судочинства, не заперечуючи і не перекреслюючи ідею необхідності збереження і розвитку інституту третейського судочинства. Для суттєвого вдосконалення діяльності третейських судів запропоновані зміни до відповідного закону, який прийнятий у першому читанні. Ініціативи Мін’юсту полягають у тому, щоб обмежити юрисдикцію третейських судів, зокрема встановленню юридичних фактів, які мають відношення до права власності через заборону відповідної зміни до закону, розгляду третейськими судами справ, які потребують виконання цих рішень, вчинення державою чи органом самоврядування, тобто публічного органу, яких-небудь адміністративних дій. «На даному етапі мені здається, що це є достатнім для того, щоб позбавити тих вад третейського судочинства, які на сьогодні існують», – зауважив пан Оніщук.

Пан міністр також нагадав, що адміністрацією глави держави було подано проект концепції розвитку ювенальної юстиції в Україні. «Маю надію, що за умови схвалення даної концепції ми можемо реально започаткувати процес розробки відповідних законопроектів. Йдеться про створення окремої спеціалізованої ланки судів, тобто ювенальних судів», – відзначив Микола Оніщук.

Окрім реформування судової системи, міністр юстиції відзвітував і про решту пріоритетів. Так, революційним документом пан Оніщук назвав проект Кримінально-процесуального кодексу України. «Вперше цей кодекс стосується процедури кримінального переслідування з точки зору захисту інтересів і прав людини, забезпечення процесуальної рівноправності сторін кримінального переслідування і забезпечення реальної змагальності сторін у судовому процесі», – наголосив міністр.

Певний крок зроблено в процесі боротьби з корупцією. Так, за поданням Мін’юсту, уряд на початку минулого року прийняв рішення про запровадження посади урядового уповноваженого у боротьбі з корупцією. Таким чином утворена інституція здійснюватиме нагляд за реалізацією національної антикорупційної стратегії та формуватиме політику у боротьбі з корупцією.

Варто відзначити, що у зв’язку з кадровим дефіцитом на сьогодні не працюють 32 державні нотаріальні кантори. Така ситуація є результатом зменшення інтересу до роботи державних нотаріальних контор. Також міністр звернув увагу на збільшення розміру оплати праці адвоката, що на сьогодні уже становить 2,5 мінімальних зарплат за годину його роботи. Це приблизно дорівнює 15 грн. (раніше такі адвокати отримували 15 грн. в день). Ще одним досягненням Мін’юсту було названо те, що нарешті забезпечено вільний доступ громадян до реєстру друкованих ЗМІ, громадських організацій і політичних партій.

Виходячи з обсягу роботи, яку вже виконало Міністерство юстиції України, варто відзначити, що його діяльність у 2008 році була плідною і більшість раніше визначених її пріоритетів міністерство реалізувало.