Міністр юстиції Микола Оніщук презентував нову систему законотворення, коли верхня палата парламенту разом із Президентом відповідатиме за інституційний розвиток країни, нижня натомість — обиратиме Уряд. Глава відомства переконаний, що завдяки такій системі жодна політична сила не зможе контролювати всю владу і, відповідно, посягати на свободи громадян.

Ці ідеї М.Оніщук озвучив 10 березня під час зустрічі з вітчизняними правниками. Він наголосив: одним з найскладніших викликів, з яким доводиться стикатись нашому суспільству, є девальвація цінності верховенства права, принципів законності та конституційності. «Суспільні запити на ці цінності не отримують належної оцінки», — переконаний міністр.

Також він звернув увагу на непоодинокі випадки, коли політична доцільність підміняє собою принципи верховенства права та законності. Як наслідок, 18% громадян з ненавистю ставляться до владних інститутів, а про довіру за таких умов і говорити не варто. «Порушено баланс між суспільними очікуваннями до влади і якістю такого продукту, який влада продукує... Складається ситуація, коли писана конституція, писане право починають розходитись», — зауважив міністр. Він навів слова першого голови Конституційного Суду Леоніда Юзькова: «Якщо писані юридичні норми і фактична реальність не збігаються, то конституційна система держави є нереальною. У такому разі юридична Конституція не виконує свою роль, працює на деформацію держави та суспільства, призводить до занепаду та регресу».

М.Оніщук констатував, що «вищий законодавчий орган, Уряд, інші суб’єкти владних повноважень раз за разом демонструють поведінку, яка має мало спільного з конституційними стандартами». Як приклад міністр навів спробу усунення Володимира Стельмаха з посади голови Нацбанку, а також невиконання припису КС стосовно Регламенту ВР, який має бути затверджено у вигляді закону. Адже нещодавно парламент прийняв закон «Про порядок організації Верховної Ради України», який містить бланкетну норму, що діяльність парламенту визначається також і Регламентом. Але, на думку міністра, таке формулювання не перетворює Регламент у закон.

Про справжнє верховенство права в нашій державі не дозволяє говорити й депутатська недоторканність, яку ніяк не можуть ані скасувати, ані хоча б привести у відповідність до європейських стандартів, стверджує М.Оніщук. У результаті маємо блокування депутатами судів, що не тягне за собою жодних правових наслідків. «Відбувається певна «ерозія» фундаментальних цінностей, яка мала б стурбувати не тільки політичну, а й правову спільноту», — говорить міністр.

Водночас він зазначив, що після 2004 року наша країна зробила великі кроки, щоб зватися демократичною і правовою. Українці отримали багато гарантованих свобод, зокрема політичних, які вважаємо за норму, але мало цінуємо. А значить, можемо їх втратити.

Міністр зізнався, що насторожено спостерігає за дискусіями політиків стосовно можливого вдосконалення системи державної влади. Адже, буває, лунають пропозиції перейти до суто парламентської або президентської форми правління. Свободи і права, які ми отримали, пов’язані із системою противаг у керівництві країною, саме децентралізація влади забезпечує демократичність України. Передання широких повноважень одному з органів може зруйнувати позитивні зрушення, яких удалося досягти впродовж останніх років. «Немає ніякої гарантії, що зосередження влади в парламенті не може призвести до парламентської деспотії, якщо та чи інша сила здатна отримати гарантовану більшість у парламенті і не буде ніякого ресурсу обмежити владний імператив», — переконаний міністр.

М.Оніщук переконаний, що наша держава має перейти до двопалатної системи парламенту. Передбачається, що верхня палата, або ж сенат, разом зі всенародно обраним Президентом відповідатиме за інституційний розвиток. Вони також займатимуться формуванням складу КС та ЦВК, призначатимуть керівництво Генеральної прокуратури та Фонду держмайна. Причому верхня палата формуватиметься за мажоритарним принципом, і сенатори представлятимуть інтереси територіальних громад. Натомість нижня палата представлятиме політичні інтереси народу і формуватиме персональний склад Кабміну.

М.Оніщук розуміє, що провести відповідні конституційні новації через парламент буде досить складно, тому він не виключає можливості проведення референдуму, який зобов’язав би ВР прийняти ці зміни.

Міністр звернув увагу на ще одну проблему — реформування судової влади. 18 березня у ВР пройдуть слухання із цього приводу. М.Оніщук наголосив: рівень довіри до органів правосуддя практично такий же низький, як і до політичних інститутів. І ця ситуація, на його думку, катастрофічна, адже політики відповідають перед обранцями на виборах, а судді призначаються безстроково.

М.Оніщук зробив акцент на необхідності спеціалізації судів. Зокрема, на його думку, створення адміністративної юстиції — одне з найбільших досягнень нашої системи. Міністр зазначив, що багато хто прагне скасування спеціалізованих судів та підпорядкування їх єдиній системі. Він переконаний, що таким чином буде збудовано піраміду, голова якої буде наділений надто великими повноваженнями. Тому міністр очікує на ідеологічну боротьбу в парламенті, яка визначить, в якому напрямі рухатиметься судова система.