Кожна людина має право на правову допомогу. Немало адвокатських організацій її пропонують, але за гроші. А як бути малозабезпеченим, тим, у кого недостатньо коштів на дорогого адвоката? У Міністерстві юстиції зауважують, що права таких людей має захистити закон "Про безоплатну правову допомогу". Нині він існує як законопроект. Про його новели та стан правової допомоги в цілому ми попросили розповісти заступника міністра юстиції Інну Ємельянову.

- Чи надається нині безоплатна правова допомога громадянам?

- Чинне законодавство України передбачає безоплатне надання правової допомоги лише в кримінальному процесі в окремих випадках.

Щорічно в держбюджет закладаються кошти на надання такої допомоги. Саме на Міністерство юстиції покладено функцію оплати участі адвоката у кримінальній справі за призначенням. Фінансування здійснюється відповідно до урядової постанови від 14 травня 1999 року N 821 "Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави". За ініціативою Міністерства юстиції уряд вніс зміни до цього порядку, тепер суттєво підвищено оплату праці адвокатів.

Важливим кроком до формування державної політики у сфері забезпечення осіб безоплатною правовою допомогою стало затвердження Указом Президента Плану заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають із її членства в Раді Європи.

Планується й розроблення проектів Концепції реформування системи безоплатної правової допомоги та Закону "Про безоплатну правову допомогу", а також забезпечення реалізації пілотних проектів щодо створення експериментальних центрів з надання такої допомоги.

- Що дасть громадянам, державі ухвалення цього закону?

- Це дасть змогу створити дієвий механізм реалізації конституційного права кожного на правову допомогу. Тим самим Україна зробить важливий крок до запровадження європейських стандартів доступу осіб до правосуддя, виконання міжнародних зобов’язань у сфері надання правової допомоги кожному, хто перебуває під юрисдикцією України.

На сьогодні вже апробована модель пілотних проектів щодо створення експериментальних центрів з надання безоплатної правової допомоги. П’ять таких центрів - у Київській, Харківській та Хмельницькій областях вже розпочали свою роботу. Два з них - центри з надання безоплатної первинної правової допомоги, три - з надання вторинної правової допомоги.

- Чи готова держава виділяти гроші на реалізацію цього закону?

- За орієнтовними фінансово-економічними розрахунками сума коштів, потрібних для створення системи безоплатної правової допомоги на перший період, сягнула б приблизно 50 млн грн. Але ми усвідомлюємо, що забезпечення функціонування системи безоплатної правової допомоги - справа не одного року.

- Чи може закладена в проекті закону модель системи безоплатної правової допомоги призвести до впливу чи, можливо, тиску з боку держави на адвокатську спільноту або окремих адвокатів?

- Ми проаналізували різні системи і врахували той факт, що держава має гарантувати якість безоплатної правової допомоги, забезпечивши одночасно незалежність адвокатів. Звичайно, важливо в цьому аспекті прийняти Закон "Про адвокатуру", який би встановив відповідальність адвокатів у сфері безоплатної правової допомоги, гарантії їх діяльності тощо.

Відповідно до проекту закону "Про безоплатну правову допомогу", максимум, що може зробити держава, - це виключити адвокатів, які зловживають своїм становищем або недобросовісно ставляться до виконання своїх обов’язків, з реєстру тих адвокатів, які залучатимуться до надання правової допомоги за рахунок держави. А далі - справа адвокатського самоврядування і утворених кваліфікаційних комісій, як вирішувати питання щодо невідповідності адвокатів встановленим вимогам.

ДОВІДКОВО

Відповідно до частини другої статті 12 Закону "Про адвокатуру" у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Частиною третьою статті 47 Кримінально-процесуального кодексу передбачено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об’єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, є обов’язковою для керівника адвокатського об’єднання.