Вібрації міністерського крісла не вимірюю – М.Оніщук

Страху чиновників не відчуваю

Бажане для багатьох крісло міністра юстиції залишається у колишнього господаря. Чому БЮТ змінив гнів на милість і більше не точить зуби на Оніщука, хоча ще зовсім недавно Мінюст був заповітною мрією для багатьох юристів блоку? Про це міністр юстиції Микола Оніщук розповів в ексклюзивному інтерв’ю інформагентству ІнтерМедіаКонсалтінг.

- Миколо Васильовичу, Ви залишитеся міністром юстиції чи ні?

- Як добре відомо, ВР своє рішення про моє призначення не скасувала. Я, як і завжди, незалежно від політичної температури, продовжую виконувати свій конституційний обов’язок за рішенням ВР, що призначила мене міністром юстиції.

Політичний процес - змінний, складний, іноді конфліктний. Проте, завдання міністра - виконувати конституційні функції, забезпечувати інструментами, які є у Мінюсту, захист прав і свобод, конституційність і законність актів уряду. Тобто діяти передбаченим законом про Кабмін чином з метою захисту конституційності, законності та правопорядку.

- Крісло міністра юстиції більше під Вами не хитається?

- Ви знаєте, це краще має бути видно з боку. Я, приходячи на роботу, не вимірюю вібрації міністерського крісла.  

- Які додаткові умови висувала Вам Юлія Тимошенко останнім часом?

- Позиція міністра, у першу чергу, орієнтована на забезпечення при виконанні своїх функцій Кабміном відповідності урядових актів Конституції та законам України. Вона також підпорядкована виконанню Мінюстом програми діяльності уряду у правовій сфері. Ця діяльність також підпорядкована тому, щоб виконувати програму діяльності коаліції.

Ось три орієнтири, які визначають зміст моєї діяльності. Природно, у цих умовах істотно перебільшується роль і значення комунікацій, які лежать за межами цих функцій.

- На посаду міністра юстиції були багато претендентів як із числа коаліціантів, так і з людей, які не є членами коаліції. Вам, судячи з відповідей, на політичному Олімпі утриматися вдалося. За рахунок чого?

- Є кілька складових. Головне - не укладати угод із власною совістю. Нагадаю, що на посаду міністра юстиції я прийшов із певним досвідом парламентської роботи, зокрема після того, як пропрацював на посаді одного із керівників профільного комітету. Те, що міністр призначений на свою посаду після триразового обрання до парламенту, дозволяє мати внутрішній психологічний імунітет і здатність відстоювати професійну й політичну позицію.

До того ж, я ніколи не був чиновником, і мені не відомі страхи чиновників. Це дозволяє не озиратися на посаду, не озиратися на думки різних людей і не нервувати з приводу певних прагнень політиків.

Мені здається, небагато людей можуть собі дозволити діяти таким чином. Я - можу. І це ціную, оскільки таке ставлення дає можливість отримувати професійне задоволення від того, що робиш.  

- Один із Ваших заступників - пан Корнійчук - неодноразово заявляв про те, що саме йому прем’єр-міністр обіцяла посаду міністра. Чи заважає це роботі, і чи будете Ви йому мстити?

- Мої відносини з Євгеном Корнійчуком не змінювалися. Від самого початку, щойно він був призначений першим заступником міністра юстиції, було визначено сферу його відповідальності. Незважаючи на те, що були рецидиви, і пан Корнійчук не завжди відокремлював свою діяльність як політика - народного депутата та голови політичної партії - від роботи першого заступника міністра юстиції. Я сприймав це з певним розумінням, враховуючи той факт, що українська політична дійсність іноді допускає таку дифузію самооцінок у реалізації тих чи інших повноважень.

Ще раз підкреслюю, для мене жодних проблем у виконанні своїх повноважень не виникало й не виникає. У комунікації із заступником міністра - зокрема. Навіть більше, можу сказати, що і в майбутньому проблем виникати не буде.

На попередню сторінку