| Олександр Лавринович: «З більшості питань позиції України і ЄС є близькими» |
БРЮССЕЛЬ, 31 березня. Під час засідання у форматі Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів юстиції і внутрішніх справ, яке щойно завершилося у Брюсселі, сторони визначили кроки подальшої взаємодії у правовій сфері. Українську делегацію очолював міністр юстиції України Олександр Лавринович, делегацію Трійки Євросоюзу - представник головуючої в ЄС Ірландії, міністр юстиції, рівності і правової реформи Майкл Макдауелл. Відразу після завершення засідання Олександр Лавринович погодився прокоментувати для Укрінформу підсумки зустрічі.
Олександре Володимировичу, чи привнесло засідання Україна-Трійка ЄС нові елементи у взаємодію сторін у правовій сфері?
Слід зазначити, що це вже не перші подібні консультації, у яких взяли участь представницька делегація України, міністри юстиції країни-президента ЄС – Ірландії, країни, яка головуватиме в ЄС наступний термін - Нідерландів, а також комісар ЄС з питань юстиції і внутрішніх справ.
Сам формат цього співробітництва, формалізація його на рівні Плану дій, який щорічно звіряється і при потребі переглядається, є свідченням того, що у напрямку юстиції і внутрішніх справ є окремий, особливий вид стосунків між Україною і Євросоюзом.
Хочу до цього додати, що співробітництво України, приміром, з Європолом і Євроюстом здійснюється за програмами, які переважно є внутрішніми програмами Євросоюзу, що свідчить про високий рівень взаємної довіри.
Очевидно, що процеси наближення правових систем просуваються дуже інтенсивно як в інституційному, так і в нормативному плані, з моєї точки зору, цей напрямок є безумовним лідером серед інших напрямків співробітництва між Україною і ЄС.
Ми обговорили широке коло питань, звірили, наскільки далеко змогли просунутися у реалізації раніше окреслених планів. Тобто, ЄС і Україна вийшли на рівень спокійної і зацікавленої спільної роботи. Це й можна окреслити як головну новацію не тільки цієї, але й попередніх зустрічей.
Чи не могли б Ви конкретизувати зміст переговорів – про що йшлося?
Мова йшла про прикордонне співробітництво, зокрема, про обладнання і адміністрування кордонів, про міграцію, про боротьбу з організованою злочинністю, про розвиток української правової і судової систем, забезпечення європейських стандартів у сфері захисту прав громадян, про реадмісію і візові питання, які є дуже важливими.
Тож, чи вдалося Вам "прорубати" вікно у Європу для пересічного українця?
Я розумію природний інтерес до цієї теми. В усьому спектрі правових взаємин між Україною і ЄС саме візові питання є найбільш близькими і зрозумілими для громадян України, адже вони стосуються більшості з них. Це дуже важливий момент, на який ми звернули увагу наших партнерів по ЄС.
Коли ми підбивали підсумки і обговорювали заключний документ, я зазначив, що вирішення візового питання є головним пріоритетом для України на наступний рік.
А що думає з цього приводу ЄС?
Наші партнери з Євросоюзу зазначила, що для них на наступний рік питанням номер один є проблема реадмісії.
Пріоритети дещо різняться, чи не так?
Головне – не в розбіжностях. Дуже важливо, що ми домовилися зрештою, що ми розуміємо і визнаємо пріоритети одне одного, і тому досягати їх будемо спільно.
Чи пов'язані між собою практичні аспекти домовленості про реадмісію і лібералізація візового питання?
У правовому полі всі питання так чи інакше пов'язані між собою. Важко не зрозуміти стурбованість країн Євросоюзу проблемою нелегальної міграції. Дійсно йде несанкціоноване проникнення на територію країн ЄС великої кількості громадян третіх країн, в тому числі й з України.
Але й для нас є надзвичайно важливим, щоб ми уникнули будівництва нової стіни, принаймні у візовому плані, щоб громадяни України не були відрізані від решти Європи. Щоб досягти цих цілей та захистити інтереси обох сторін, потрібно встановити прийнятні правила, які дозволять вирішувати проблемні питання виключно у правовому полі.
У нас ведуться інтенсивні переговори у цьому напрямку, я сподіваюся що цього року ми знайдемо рішення щодо спрощеного порядку отримання віз громадянами України, щоб вони могли пересуватися європейським континентом з мінімальними формальностями і витратами часу.
Як відомо, Україна виходила з ініціативою про створення так званого простору реадмісії. Чи піднімалося це питання під час Ваших переговорів з Трійкою ЄС?
Безумовно, ми обговорювали цю ініціативу і цю проблему... Позиція Євросоюзу тут дещо відмінна. Є розуміння нашої стурбованості неврегульованості питань про реадмісію з іншими країнами. Ми проводимо інтенсивні переговори з цього питання, про що я проінформував європейських колег. Наприклад, якщо з Білоруссю двосторонній договір про реадмісію вже практично підготовлений до підписання, то з Росією ми ще знаходимось тільки на початку переговорного процесу.
Ми не можемо, звичайно, робити кроки, які б ускладнили для нашої держави вирішення цієї проблеми через певні правові нестиковки західного та східного кордонів, що могло б призвести до підвищення кількості нелегальних мігрантів на території самої України. Тому ми з Євросоюзом рухаємося паралельно. ЄС із свого боку веде переговори з усіма нашими сусідами, а ми із свого боку. Такий підхід сприятиме комплексному вирішенню.
Звичайно, ідеальним рішенням було б створення єдиного реадмісійного простору. У цьому я погоджуюся з комісаром ЄС з юстиції і внутрішніх справ паном Вікторино – єдиний реадмісійний простір не може створюватися тільки у межах кордонів Європи, оскільки він не меншою мірою важливий для таких держав як Китай, Вьетнам, Монголія та інші.
Якщо є співпадіння позицій, треба так розуміти, що й до практичних домовленостей недалеко...
Будемо на це сподіватися. Але варто усвідомлювати, що, з одного боку, є наші національні інтереси, з іншого - є підходи Євросоюзу. ЄС – це не одна країна, невдовзі їх буде 25. Вирішення цих проблем потребує узгодженої позиції всіх 25-ти.
Нашу позицію підтримує міністр Майкл Макдауелл з Ірландії , єврокомісар з питань юстиції і внутрішніх справ Антоніо Вітторіно. Але це ще не означає підтримку з боку Євросоюзу. Деякі країни, як, наприклад, Франція, з нашою позицією не погоджуються. Узгодження позицій – це складний і тривалий процес для ЄС, який в принципі не визнає миттєвих рішень.
Водночас по більшості питань позиції України і ЄС є близькими. Зокрема, окремі структури Євросоюзу висловлюють готовність допомагати нам у вирішенні проблем притулку, окремою темою стали спільні зусилля у боротьбі з тероризмом.
Ваш візит співпав по часу із завершенням самміту ЄС, який, серед інших, розглянув питання боротьби з тероризмом. Зокрема, це стосувалося гармонізації законодавства країн-членів Євросоюзу, визначення поняття тероризму і проведення скоординованих заходів. Чи розглядалися під час засідання Трійки питання гармонізації законодавства України і ЄС у цьому сенсі?
Так, ми обговорювали цю проблему. Я відзначив, що з правової точки зору у нас є повна відповідність законам і принципам ЄС. Україна має спеціальний закон, який так і називається "Про боротьбу з тероризмом", є Закон про засади національної безпеки країни. У нормативному плані у нас тут проблем немає.
Є проблема щодо визначення понять, які не відображені сьогодні у міжнародних правових документах. У жовтні минулого року в Софії на конференції міністрів юстиції європейських країн, я пропонував, щоб ми зробили європейську конвенцію, дали визначення таким поняттям як тероризм, терористичний акт, терорист, країна сприяння тероризму і країна-терорист. Останнє визначення, наскільки я побачив, не у всіх знайшло радісну реакцію. Але це потрібно зробити для того, щоб розмовляти однією мовою, мовою юридичних норм.
Сьогодні ми поверталися до цього знову. Пан Вітторино зауважив, що він пам'ятає про ці пропозиції, і сприятиме, щоб така конвенція була розроблена під егідою Ради Європи. Цей документ має охоплювати весь континент, щоб не створювати поділу на країни ЄС та такі, що до нього не належать.
Ви сказали, що Україна активно розвиває співпрацю з Євро полом і Євроюстом. Чи вдалося під час зустрічі домовитися про створення центрів по обміну інформацією у сфері боротьби із злочинністю між Україною і ЄС?
Мова, очевидно, йде про впровадження інституту офіцерів зв'язку. Це питання і надалі розглядається на експертному рівні. Водночас, з Європолом вже не один рік йде активна співпраця у сфері боротьби зі злочинністю.
Євроюст – це інша організація, ми не маємо там повноправного членства, оскільки це об'єднання тільки країн-членів Євросоюзу. Україна бере участь лише в окремих заходах, Євроюсту. Під час переговорів ми наголосили на тому, що розглядаємо співпрацю з розвитку правової системи, функціонування судової системи, у сфері надання громадянам юридичних послуг як планову діяльність, а не окремий епізод взаємин. Ми прагнемо того, щоб документи і норми, які розглядаються Євроюстом, були адаптовані для участі в них України. Звичайно, остаточне рішення щодо цього потребує часу, але, на мій погляд, наші європейські партнери оцінили нашу готовність до співпраці. Головне, що Україна і ЄС мають можливості і бажання працювати разом.
| На попередню сторінку |
