Мiнiстерство юстицiї України

Міністр юстиції

Довідкова інформація

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ, ЩО РОЗРОБЛЕНІ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ

21.07.2010 Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України"

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ
проекту наказу Міністерства юстиції України „ Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України ”

1. Відповідно до статті 9 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності“ Міністерство юстиції повідомляє про оприлюднення з „20“ липня 2010 року з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань на сайті Міністерства юстиції проект наказу Міністерства юстиції України „Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України ”(далі – проект наказу).

Проектом Наказу передбачається встановити вимоги щодо забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України з питань організації фінансового моніторингу.

Так, враховуючи, що Законом встановлені різні вимоги для окремих категорій суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, проектом Наказу передбачається затвердити:

- Вимоги до організації фінансового моніторингу нотаріусами, адвокатами, фізичними особами – суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги;

- Вимоги до організації фінансового моніторингу юридичними особами – суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги.

Зокрема, проектом Наказу пропонується встановити вимоги з організації фінансового моніторингу для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст, щодо:

- призначення працівника суб’єкта, відповідального за проведення фінансового моніторингу, визначення його повноважень;

- постановки на облік суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

- встановлення правил проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення;

- ідентифікації та вивчення осіб, що здійснюють фінансові операції, та зберігання документів з питань фінансового моніторингу;

- виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

- реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

- подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- зупинення фінансових операцій;

- забезпечення управління ризиками;

- підготовки персоналу суб’єкта первинного фінансового моніторингу з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

2. Поштова адреса розробника Проекту : 01001, м.Київ, вул. Городецького,13, Міністерство юстиції України.

Електронна адреса: depnotar@minjust.gov.ua

3. Спосіб оприлюднення Проекту – шляхом розміщення на офіційній сторінці Міністерства юстиції в мережі Інтернет.

4. Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань щодо Проекту приймаються протягом місяця з дня оприлюднення Проекту та аналізу регуляторного впливу.

Зауваження та пропозиції до Проекту фізичні та юридичні особи можуть надавати через пошту або електронну пошту.

Заступник Міністра Л.В. Єфіменко

проект

Про затвердження Вимог до організації
фінансового моніторингу суб’єктами
первинного фінансового моніторингу,
державне регулювання та нагляд за
діяльністю яких здійснює
Міністерство юстиції України

Відповідно до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” та з метою забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо організації фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до організації фінансового моніторингу нотаріусами, адвокатами, фізичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги, що додаються.

2. Затвердити Вимоги до організації фінансового моніторингу юридичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги, що додаються.

3. Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань (Чижмарь К.І.):

3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

4. Цей наказ набирає чинності одночасно із набранням чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 18.05.2010 № 2258-VI.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Л.В.Єфіменка.

Міністр О.В.Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
_______________2010 №__________

ВИМОГИ
до організації фінансового моніторингу юридичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги

1. Загальні положення

1.1. Вимоги до організації фінансового моніторингу юридичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги (далі – Вимоги) розроблені відповідно до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму” (далі – Закон) і визначають загальні процедури організації фінансового моніторингу визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

1.2. Вимоги є обов’язковими для виконання юридичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги (далі – суб’єкти) та їх відокремленими підрозділами.

1.3 Відповідальність за організацію дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму несе керівник суб’єкта, його заступник або інша особа, яка виконує обов’язки керівника суб’єкта; працівник суб’єкта, відповідальний за проведення фінансового моніторингу, або особа, яка виконувала його обов’язки.

2. Призначення та повноваження працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу), відповідального за проведення фінансового моніторингу

2.1. Працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу), відповідальний за проведення фінансового моніторингу (далі – відповідальний працівник), є особою, на яку покладається координація діяльності з проведення суб’єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу.

Відповідальний працівник призначається керівником суб’єкта за посадою на рівні керівництва, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб’єкта.

У разі недоцільності введення окремої посади, відповідальним за проведення фінансового моніторингу може призначатися керівник суб’єкта.

З урахуванням особливостей організаційної структури суб’єкта може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу.

Зазначений структурний підрозділ функціонує відповідно до положення про нього, яке затверджується керівником суб’єкта.

У разі створення суб’єктом окремого структурного підрозділу з питань проведення фінансового моніторингу керівником цього підрозділу є відповідальний працівник.

На час відсутності відповідального працівника (відрядження, хвороба, відпустка тощо) керівник суб’єкта повинен призначити особу, що виконує обов’язки відповідального працівника. На вказану особу поширюються права, обов’язки та вимоги, встановлені для відповідального працівника.

Особа, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника на час його відсутності, може бути призначена одночасно з відповідальним працівником.

2.2. До моменту здійснення першої фінансової операції у новоствореному суб’єкті (відокремленому підрозділі) має бути призначено відповідального працівника.

У разі звільнення відповідального працівника, керівник, не пізніше наступного робочого дня після його звільнення, повинен призначити іншого відповідального працівника.

2.3. Керівник суб’єкта зобов’язаний сприяти виконанню відповідальним працівником покладених на нього функцій, а також забезпечувати підвищення відповідальним працівником кваліфікації шляхом проходження ним навчання не рідше одного разу на три роки.

2.4. При здійсненні фінансового моніторингу відповідальний працівник у межах своєї компетенції самостійно приймає рішення.

Посадову інструкцію відповідального працівника затверджує керівник суб’єкта.

У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника суб’єкта щодо організації системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або з інших питань сфери проведення фінансового моніторингу, відповідальний працівник може повідомити про це Державний комітет фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) з письмовим викладенням своїх заперечень.

2.5. У разі наявності у суб’єкта відокремлених підрозділів, керівник суб’єкта призначає відповідального працівника у відокремленому підрозділі за поданням керівника відокремленого підрозділу та погодженням з відповідальним працівником суб’єкта. Відповідальний працівник у відокремленому підрозділі підзвітний тільки керівнику суб’єкта.

Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним працівником суб’єкта і відокремленого підрозділу суб’єкта, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.

У разі недоцільності введення окремої посади відповідального працівника у відокремленому підрозділі, відповідальним працівником призначається керівник відокремленого підрозділу суб’єкта.

2.6. Кандидат на посаду відповідального працівника повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідати професійним критеріям, встановленим Держфінмоніторингом.

2.7. До повноважень відповідального працівника, зокрема відноситься:

розробка та поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення;

розробка критеріїв оцінки ризику проведення клієнтами фінансових операцій щодо легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

забезпечення підготовки та надання консультацій персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, шляхом проведення освітніх та практичних заходів;

забезпечення дотримання всіма працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу) правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;

проведення перевірок діяльності суб’єкта (відокремленого підрозділу) та його працівників щодо дотримання ними правил внутрішнього фінансового моніторингу, програм його здійснення не рідше одного разу на рік та внесення керівнику пропозицій щодо усунення виявлених недоліків;

прийняття відповідно до законодавства рішень щодо того, про які операції має бути повідомлено Держфінмоніторинг, та здійснення відповідних повідомлень;

інформування керівника суб’єкта про прийняття рішення про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, а також яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, та інформування про такі фінансові операції Держфінмоніторинг та правоохоронні органи, визначені законодавством;

прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу та відповідних правоохоронних органів і забезпечення надання такої інформації;

прийняття рішення про відмову від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим, або якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу та здійснення повідомлення Держфінмоніторингу про такі фінансові операції;

сприяння проведенню уповноваженими представниками Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст) та Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі (далі – управління юстиції) перевірок діяльності суб’єкта щодо дотримання законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

сприяння представникам Держфінмоніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансового моніторингу;

вжиття відповідно до законодавства заходів щодо запобігання розголошенню інформації, яка надається суб’єктом Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу, в тому числі у відповідь на запит Держфінмоніторингу, а також щодо факту отримання такого запиту;

вжиття заходів по забезпеченню зберігання документів, які стосуються ідентифікаційних даних осіб, а також первинних та облікових документів, на підставі яких здійснено фінансові операції, що згідно із Законом підлягають фінансовому моніторингу, ділової кореспонденції та інших документів про здійснення (спробу здійснення) фінансових операцій;

забезпечення на документальні запити Держфінмоніторингу та відповідних правоохоронних органів доступу до документів або інформації, що міститься в них;

інформування не рідше одного разу на місяць керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті;

виконання інших завдань, передбачених Законом та посадовою інструкцією, правилами внутрішнього фінансового моніторингу, програмою проведення фінансового моніторингу та іншими внутрішніми документами суб’єкта з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2.8. В межах визначених повноважень відповідальний працівник має право:

вносити на розгляд керівника суб’єкта для прийняття відповідного рішення пропозиції щодо забезпечення виконання суб’єктом вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

доступу у встановленому суб’єктом порядку до всіх приміщень, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з проведенням фінансового моніторингу;

залучати до проведення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та проведення перевірок з цих питань будь-яких працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу), надавати їм, в межах своєї компетенції, доручення і вказівки, обов’язкові до виконання;

вимагати і одержувати пояснення та документи з питань здійснення фінансового моніторингу від працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) незалежно від займаних ними посад.

2.9. Інформування відповідальним працівником керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, здійснюється на рідше одного разу на місяць шляхом надання останньому письмової довідки, яка, зокрема, може містити інформацію щодо:

виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходів, які були вжиті;

зареєстрованих фінансових операцій з ознаками обов’язкового і внутрішнього фінансового моніторингу;

направленої до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

повторного направлення до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції після виправлення допущених помилок;

зупинення фінансових операцій;

фінансових операцій, у проведенні яких суб’єктом було відмовлено;

ужитих заходів на виконання запитів Держфінмоніторингу про надання відповідної інформації або доручень Держфінмоніторингу щодо зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи;

направлення інформації у визначених законодавством випадках до правоохоронних органів;

ужитих заходів стосовно розробки та оновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог законодавства;

ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів;

результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

3. Постановка суб’єкта на облік

3.1. Суб’єкт зобов’язаний стати на облік в Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів з дати призначення відповідального працівника, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції.

3.2. Для постановки на облік суб’єкт подає до Держфінмоніторингу таку інформацію: повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про місцезнаходження та відповідального працівника.

Зазначена інформація подається щодо суб’єкта та , за наявності, щодо його відокремлених підрозділів.

3.3. На підставі поданої інформації, Держфінмоніторинг у встановленому ним порядку формує обліковий ідентифікатор, який засвідчує факт постановки на облік суб’єкта, та доводить його до відома суб’єкта.

У разі подання суб’єктом для постановки на облік неповної інформації або інформації з помилками, зазначений суб’єкт зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної інформації від Держфінмоніторингу подати повну або виправлену інформацію.

У разі зміни поданої для постановки на облік інформації, суб’єкт зобов’язаний повторно, протягом трьох робочих днів настання відповідних змін, надіслати до Держфінмоніторингу корегуючи інформацію.

У разі припинення (поновлення) своєї діяльності суб’єкт повинен повідомити про це Держфінмоніторинг із зазначенням причини припинення (поновлення) діяльності.

Форма подання інформації для постановки на облік, порядок формування та надання облікового ідентифікатора суб’єкта визначається Держфінмоніторингом.

4. Встановлення правил проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення

4.1. Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу (далі – Правила) – це єдиний внутрішній документ суб’єкта, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб’єкта і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Правила визначають механізм реалізації комплексу заходів із здійснення внутрішнього фінансового моніторингу для запобігання використанню суб’єктів для легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

4.2. Програма здійснення фінансового моніторингу (далі – Програма) – це внутрішній документ суб’єкта, який містить план запровадження комплексу заходів з організації проведення фінансового моніторингу з урахуванням окремих напрямків діяльності суб’єкта, у тому числі тих, що здійснюються його відокремленими підрозділами, та план проведення перевірок виконання зазначених заходів.

4.3. Основними принципами розробки та виконання Правил і Програми є:

безпосередня участь кожного працівника суб’єкта, в межах його компетенції, у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням терирозму;

неупередженість у здійсненні фінансовго моніторингу;

конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу (у тому числі про факт передачі відомостей про фінансову операцію) чи отримується від нього, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

запобігання залученню працівників суб’єкта до легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму з урахуванням пов’язаних з цим ризиків.

4.4. Правила розробляються суб’єктом з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню терирозму та міжнародних стандартів у цій сфері.

Правила повинні враховувати специфіку здійснення фінансового моніторингу за всіма напрямками діяльності суб’єкта і його відокремлених підрозділів.

Правила та Програма затверджуються керівником суб’єкта за поданням відповідального працівника.

4.5. Суб’єкт зобов’язаний розробити та затвердити Правила і Програму протягом трьох робочих днів з дня призначення відповідального працівника, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції.

4.6. Правила повинні відображати внутрішню систему фінансового моніторингу суб’єкта, забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу чи можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, передбачати відповідно до законодавства інформування про такі операції Держфінмоніторинг та правоохоронні органи та визначати порядок зберігання пов’язаних з ними документів.

4.7. Правила повинні містити:

опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта (відокремленого підрозділу) та основні засади діяльності суб’єкта та його відокремлених підрозділів (у разі наявності) з питань проведення фінансового моніторингу;

перелік прав та обов’язків відповідального працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу), а також інших працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу), залучених до здійснення фінансового моніторингу;

вимоги до професійної придатності та ділової репутації працівників суб’єкта, залучених до здійснення фінансового моніторингу;

порядок ідентифікації та вивчення осіб, які здійснюють або роблять спробу здійснити фінансові операції, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу;

порядок з’ясування характеру та мети ділових відносин з клієнтами;

порядок виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок реєстрації фінансових операцій, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції, які відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу, та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок повідомлення визначених законодавством правоохоронних органів про виявлені суб’єктом фінансові операції стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

порядок надання на запит Держфінмоніторингу додаткової інформації щодо фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, та інформації, необхідної для виконання Держфінмоніторингом запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави;

порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу;

порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

порядок зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, а також яка містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу, в тому числі при виконанні рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення такої фінансової операції та при зупиненні видаткових операцій за рішенням Держфінмоніторингу;

порядок зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції за дорученням Держфінмоніторингу, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

порядок відмови від проведення фінансової операції у разі неможливості здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або встановлення, що фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу;

порядок підготовки та подання працівниками суб’єкта відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування, відповідно до законодавства, Держфінмоніторингу та правоохоронних органів;

перелік заходів, спрямованих на зменшення ризиків, що застосовуються суб’єктом, зокрема, при встановленні ділових відносин та проведенні фінансових операцій, що здійснюються без безпосереднього контакту суб’єкта з клієнтом, чи пов’язаних з використанням новітніх технологій, чи інших фінансових операцій з підвищеним ступенем ризику;

опис заходів суб’єкта з управління ризиками, критерії ризику та порядок оцінки ризику проведення клієнтами фінансових операцій з урахуванням критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом;

порядок збору та зберігання документів, які стосуються ідентифікаційних даних осіб, що здійснюють фінансові операції або здійснюють спробу їх проведення, документів, на підставі яких проведено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, або спробу їх проведення, ділової кореспонденції та інших документів про проведення (спробу проведення) фінансових операцій;

вимоги до забезпечення конфіденційності інформації щодо фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, та запобігання розголошенню інформації (зокрема особами, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка), що подається Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від Держфінмоніторингу);

порядок ознайомлення працівників з внутрішніми документами суб’єкта (відокремленого підрозділу) з питань фінансового моніторингу;

порядок організації та проведення освітніх та практичних заходів для працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) та ведення журналу освітніх заходів;

порядок інформування керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті.

4.8. Опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта має містити:

перелік структурних підрозділів (окремих працівників суб’єкта) у межах організаційної структури суб’єкта, залучених до забезпечення виконання окремих функцій у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також завдання, що вирішуються ними із врахуванням специфіки здійснення фінансового моніторингу за певними напрямками діяльності;

розподіл повноважень між структурними підрозділами;

механізм взаємодії всіх структурних підрозділів, як складових внутрішньої системи, зокрема, порядок здійснення документообігу, передачі інформації та прийняття управлінських рішень, послідовності дій окремих підрозділів, фахівців;

порядок проведення перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

4.9. У разі наявності у суб’єкта відокремлених підрозділів та/або дочірніх підприємств, які знаходяться за межами території України (у тому числі у країнах, що не застосовують або в недостатній мірі застосовують Рекомендації FATF), Правила повинні містити перелік заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, в межах, що не суперечать законодавству цих країн. Правила також повинні містити перелік заходів контролю суб’єкта щодо виконання цими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами Правил, з урахуванням ризиків таких країн, а також запобіжних заходів, спрямованих на недопущення порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Правила повинні передбачати вимогу інформування суб’єктом Держфінмоніторингу у разі неможливості виконання його філіями та іншими відокремленими підрозділами, а також дочірніми підприємствами, які знаходяться за кордоном, заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, із зазначенням та обґрунтуванням причин неможливості їх виконання.

4.10. Порядок та режим доступу до Правил та Програми визначаються відповідальним працівником за погодженням з керівником суб’єкта.

5. Ідентифікація та вивчення осіб, що здійснюють фінансові операції. Зберігання документів.

5.1. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зобов’язаний, на підставі поданих офіційних документів або копій, що засвідчені нотаріально чи підприємством (установою, організацією), яке їх видало, здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції.

5.2. Проведення ідентифікації осіб суб’єктом (відокремленим підрозділом) включає:

здійснення первісної ідентифікації особи;

проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилась;

проведення заходів із вивчення особи;

проведення заходів, спрямованих на перевірку інформації щодо ідентифікації особи у випадку, якщо у суб’єкта є сумніви щодо її достовірності та повноти наданої інформації;

вивчення осіб відповідно до критеріїв їх класифікації щодо ризику проведення ними операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

5.3. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зобов’язаний проводити ідентифікацію у разі:

встановлення ділових відносин з клієнтами;

виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу.

5.4. Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин з суб’єктом, укладання правочинів з клієнтом, але до проведення фінансових операцій.

Якщо клієнт, з яким було встановлено ділові відносини, не надає необхідну для його подальшого вивчення та ідентифікації інформацію, суб’єкт має право відмовити клієнту в проведенні фінансових операцій.

5.5. З метою первісної ідентифікації особи працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) з’ясовує інформацію щодо:

а) резидентів – фізичних осіб:

прізвище, ім’я, по батькові;

дата народження;

серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав;

місце проживання або місце перебування;

ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів (для фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася в законодавчо установленому порядку від прийняття ідентифікаційного номера – відмітка органів державної податкової служби про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера);

б) резидентів – фізичних осіб - підприємців:

прізвище, ім’я, по батькові;

дата народження;

серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав;

місце проживання або місце перебування;

реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку (за наявності);

в) резидентів – юридичних осіб:

найменування (повне та скорочене);

місцезнаходження;

реквізити свідоцтва про державну реєстрацію (серія, номер свідоцтва або номер запису про державну реєстрацію) та орган, що його видав;

відомості про органи управління та їх склад;

дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном;

відомості про власників істотної участі в юридичній особі та контролерів юридичної особи;

ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку;

г) нерезидентів – фізичних осіб:

прізвище, ім’я, по батькові (у разі його наявності);

дата народження;

серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав;

громадянство;

місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні;

ґ) нерезидентів – юридичних осіб:

найменування (повне та скорочене);

місцезнаходження;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку;

відомості про органи управління та їх склад;

дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном;

відомості про власників істотної участі в юридичній особі та контролерів юридичної особи;

дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченої нотаріально копії реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.

5.6. У разі, якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи, або у суб’єкта виникають сумніви стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб’єкт зобов’язаний ідентифікувати також:

особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої здійснюється фінансова операція;

особу, яка є вигодоодержувачем.

При проведенні ідентифікації особи, яка діє як представник іншої особи, суб’єкт повинен також перевірити наявність у цієї особи документів, які встановлюють відповідні повноваження на здійснення фінансових операцій.

При вивченні установчих документів юридичної особи та документів, які підтверджують її державну реєстрацію, слід приділяти підвищену увагу:

правильності їх оформлення (враховуючи всі зареєстровані зміни);

складу засновників (учасників) юридичної особи;

структурі органів управління юридичної особи та їх повноваженням;

розміру зареєстрованого та сплаченого статутного капіталу.

5.7. Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для проведення ідентифікації інформацію.

У разі, якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін, або закінчився строк їх дії, то при здійсненні клієнтом фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу або спроби її здійснення, суб’єкт (відокремлений підрозділ) зобов’язаний провести ідентифікацію відповідно до законодавства.

5.8. Клієнт на вимогу суб’єкта зобов’язаний надати інформацію стосовно його особи, предмету діяльності, фінансового стану, а також іншу інформацію відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та внутрішніх процедур, встановлених суб’єктом у Правилах.

5.9. Спрощена ідентифікація клієнта здійснюється суб’єктом у разі встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, підприємство, що повністю перебуває у державній власності, міжнародна установа чи організація, в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Ідентифікація таких осіб здійснюється в обсязі, достатньому для оформлення і подання до Держфінмоніторингу, у разі необхідності, інформації про фінансову операцію, учасниками якої є визначені особи.

У разі здійснення спрощеної ідентифікації суб’єкт може здійснювати ідентифікацію таких клієнтів з використанням інформації, отриманої з публічних джерел.

5.10. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі здійснення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані згідно з вимогами законодавства.

5.11. При проведенні ідентифікації та вивченні осіб суб’єкт складає анкету. Анкета є внутрішнім документом суб’єкта та повинна містити інформацію, отриману суб’єктом за результатами ідентифікації та вивчення особи, що здійснює фінансову операцію, зокрема інформацію щодо:

актуальних даних щодо первісної ідентифікації особи;

результатів вивчення установчих документів та документів, які підтверджують державну реєстрацію особи;

предмету (характеру) діяльності особи;

мети та підстави проведення операцій;

фінансового стану, зокрема, оцінки розміру та джерел існуючих та очікуваних надходжень;

результатів аналізу (оцінки) відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про предмет його діяльності та фінансовий стан;

опису джерел походження і способів переказу (внесення) коштів, що використовуються в операціях.

Анкета може містити також додаткову інформацію стосовно характеристики особи, її ділової репутації, фінансового стану тощо.

Анкета формується за результатами здійснення первісної ідентифікації особи на етапі встановлення відносин з нею. Інформація, що міститься в анкеті, постійно уточнюється в процесі вивчення особи в порядку, установленому суб’єктом, із врахуванням аналізу відповідності наявної інформації про клієнта та характеру його діяльності.

Анкета заповнюється і підписується працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу), який здійснює ідентифікацію особи.

Суб’єкт може визначати категорії осіб, які мають низький ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, при ідентифікації яких не складаються анкети (клієнти, що здійснюють разові операції у невеликих розмірах, тощо). Це виключення не стосується випадків, якщо у суб’єкта в ході обслуговування клієнта виникає мотивована підозра, що фінансова операція, незалежно від її розміру, здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

5.12. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності або відповідності попередньо отриманої інформації про клієнта, суб’єкт повинен здійснити заходи з перевірки цієї інформації. Особливості заходів та порядок їх проведення визначаються суб’єктом з урахуванням специфіки діяльності клієнта.

Для проведення перевірки інформації щодо ідентифікації клієнта або інших учасників фінансової операції, суб’єкт може запросити додаткову інформацію у клієнта або отримати її з інших публічних джерел.

У разі необхідності суб’єкт має право витребувати у державних органів інформацію стосовно ідентифікації клієнта, а державні органи зобов’язані надати безоплатно протягом десяти робочих днів таку інформацію відповідно до законодавства.

5.13. Суб’єкт зобов’язаний розробити критерії класифікації осіб щодо ризику проведення ними операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Критерії класифікації ризиків осіб розробляються з урахуванням вивчення загального профілю діяльності клієнта; країни походження або реєстрації клієнта або об’єкта операції; соціального статусу або відносин з органами державної влади; пов’язаних з ним рахунків, характеристики ділової активності, репутації та інших показників, що можуть бути використані для визначення ознак ризику.

Відповідно до розроблених критеріїв класифікації осіб, суб’єкти встановлюють категорії осіб, які мають низький ризик проведення ними операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і осіб, які мають підвищений рівень ризику проведення таких операцій.

Суб’єкт повинен забезпечити визначення рівня ризику осіб відповідно до розроблених критеріїв до/або під час встановлення ділових відносин з клієнтом та проведення ідентифікації осіб, які беруть участь у здійсненні фінансової операції, на підставі аналізу інформації щодо ідентифікації клієнта, його власників, інших учасників фінансової операції, інформації про діяльність клієнта та умови її здійснення.

5.14. У разі виявлення клієнтів, які характеризуються підвищеним рівнем ризику, суб’єкт повинен під час здійснення ідентифікації таких клієнтів застосувати заходи, спрямовані на їх додаткове вивчення.

Заходи, що застосовуються суб’єктами до клієнтів з підвищеним ризиком, можуть включати, зокрема:

детальну перевірку наданих клієнтом ідентифікаційних даних;

запровадження вимог щодо подання клієнтом більш широкого переліку документів для встановлення ділових відносин;

встановлення можливості здійснення клієнтом дій щодо легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

розробку заходів щодо запобігання, протидії і мінімізації виявлених наслідків (зменшення ризиків) тощо.

Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення клієнтів, які характеризуються підвищеним ступенем ризику, може бути доповнений суб’єктом самостійно, з урахуванням специфіки його діяльності.

Для зменшення ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, суб’єкт повинен вживати застережних заходів також до окремих категорій (типів) клієнтів, зокрема:

іноземних фінансових установ;

публічних діячів або пов’язаних з ними осіб;

благодійних та неприбуткових організацій;

осіб або компаній країн, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою.

Встановлення ділових відносин з цими клієнтами відбувається за рішенням керівника суб’єкта з обов’язковим дотриманням всіх заходів, визначених Законом для таких клієнтів.

5.15. Якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або які можуть бути пов’язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму оцінюється суб’єктом як великий, суб’єкт уточнює інформацію, отриману за результатами первісної ідентифікації та вивчення клієнта, що здійснює фінансову операцію, але не рідше одного разу на рік. Для інших клієнтів термін уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

5.16. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зобов’язаний забезпечувати зберігання та захист інформації, яка стосується ідентифікаційних даних осіб, що здійснюють фінансові операції або спробу їх проведення, документів, на підставі яких проведено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму або спробу їх проведення, ділової кореспонденції та інших документів про здійснення або спробу здійснення фінансових операцій.

Працівники суб’єкта, які під час виконання своїх функцій та/або надання послуг безпосередньо або опосередковано отримали інформацію, що стосується здійснення фінансового моніторингу, зобов’язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її в своїх інтересах або інтересах третіх осіб, крім випадків, передбачених законодавством.

З метою забезпечення зберігання та захисту інформації, що стосується здійснення фінансового моніторингу, суб’єкти встановлюють окремий порядок реєстрації, використання, направлення, зберігання та доступу до документів, що містять таку інформацію.

5.17. Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, зберігаються суб’єктом (відокремленим підрозділом) не менше п’яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про здійснення такої фінансової операції – не менше п’яти років після її проведення. Наявна у суб’єкта (відокремленого підрозділу) інформація про фінансову операцію має бути достатньою для відтворення обставин проведення цієї операції.

У разі необхідності подовження встановленого строку зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій Держфінмоніторинг інформує про це суб’єкта шляхом надсилання відповідного листа з зазначенням переліку осіб та/або фінансових операцій, документи щодо яких підлягають подальшому зберіганню суб’єктом та строку подовження зберігання суб’єктом зазначеної інформації.

Відповідальний працівник після отримання від Держфінмоніторингу відповідного листа, забезпечує зберігання зазначеної інформації протягом строку, вказаного в листі Держфінмоніторингу.

Під час роботи з документами, які містять інформацію, що стосується здійснення фінансового моніторингу, відповідальний працівник зобов’язаний забезпечити зберігання таких документів у сейфах або металевих шафах, до яких не мають доступу треті особи.

5.18. Суб’єкти зобов’язані під час направлення інформації, що стосується фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, забезпечити її конфіденційність шляхом направлення такої інформації з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки (поштовим відправленням з повідомленням про вручення, нарочним, або в електронній формі каналами зв’язку на електронні адреси, визначені Держфінмоніторингом).

6. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму

6.1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) на підставі:

ознак операцій, які відповідно до Закону підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

розміщених на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

додаткових ознак операцій, які можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу, з урахуванням специфіки діяльності суб’єктів;

критеріїв ризиків під час проведення фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

аналізу і з’ясування суті та мети фінансових операцій, спрямованих на виявлення таких, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

проведення аналізу відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан.

6.2. Працівник суб’єкта, який забезпечує здійснення фінансової операції, або відповідальний працівник до початку, у процесі, не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, в день виникнення підозр, або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення з’ясовує можливість віднесення фінансової операції до такої, що відповідно до Закону підлягає фінансовому моніторингу.

6.3. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, або може бути пов’язана, стосується або призначена для фінансування тероризму, працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) того ж дня письмово інформує про це відповідального працівника суб’єкта.

Відповідальний працівник після перевірки і підтвердження виявленої або отриманої інформації про таку фінансову операцію забезпечує її реєстрацію.

Порядок передачі інформації про виявлену фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, від працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу) до відповідального працівника суб’єкта встановлюється суб’єктом у Правилах.

7. Реєстрація суб’єктами фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

7.1. Реєстрація фінансових операцій здійснюється у випадках, встановлених законодавством, у реєстрі, який формується та ведеться суб’єктом (відокремленим підрозділом) і є електронним або паперовим документом визначеної структури.

7.2. Внесення інформації про здійснення або спробу здійснення фінансових операцій до реєстру здійснюється відповідальним працівником або іншим працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу).

7.3. Суб’єкт зобов’язаний здійснити реєстрацію фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня після виявлення такої фінансової операції.

7.4. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, суб’єкт не пізніше наступного робочого дня після виявлення такої фінансової операції забезпечує її реєстрацію та одночасно вживає заходи щодо додаткового вивчення зазначеної фінансової операції та її учасників.

7.5. Реєстрація фінансової операції, стосовно якої є достатні підстави підозрювати, що вона пов’язана, стосується або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, здійснюється в день виявлення такої операції.

7.6. У разі зупинення проведення фінансової операції, учасником або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, або яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт зобов’язаний зареєструвати таку фінансову операцію в день зупинення її проведення.

7.7. Реєстрація фінансової операції, проведення якої було зупинено Держфінмоніторингом на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави здійснюється суб’єктом в день зупинення проведення такої фінансової операції.

7.8. У разі відмови суб’єкта від проведення фінансової операції у зв’язку з неможливістю здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства, або якщо фінансова операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дня відмови зареєструвати таку операцію.

7.9. У разі отримання суб’єктом запиту Держфінмоніторингу щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу, суб’єкт забезпечує реєстрацію таких фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення.

7.10. Ведення реєстру здійснюється суб’єктом (відокремленим підрозділом), який подає інформацію про фінансові операції до Держфінмоніторингу.

Відокремлений підрозділ суб’єкта, який за рішенням суб’єкта самостійно не здійснює подання інформації про фінансові операції до Держфінмоніторингу, забезпечує інформування суб’єкта про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, за реквізитами, визначеними в реєстрі.

7.11. Форма і структура реєстру визначається Держфінмоніторингом.

8. Подання інформації до Держфінмоніторингу

8.1. У разі виявлення фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт (відокремлений підрозділ) забезпечує її реєстрацію, уживає інших заходів, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та подає у випадках, передбачених законодавством, Держфінмоніторингу інформацію про таку фінансову операцію.

8.2. Суб’єкт зобов’язаний подавати Держфінмоніторингу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, або спробу її проведення протягом трьох робочих днів з дня реєстрації такої фінансової операції.

8.3. Інформація про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, стосовно якої є достатні підстави підозрювати, що вона пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або про спробу її проведення, у разі прийняття рішення про її подання, подається суб’єктом до Держфінмоніторингу не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації такої операції.

Рішення про подання або неподання Держфінмоніторингу інформації про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймається відповідальним працівником суб’єкта, відповідно до внутрішніх процедур, встановлених у Правилах.

У разі прийняття рішення про неподання Держфінмоніторингу інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, відповідальний працівник письмово повідомляє про це керівника суб’єкта з зазначенням причин ненадання такої інформації Держфінмоніторингу.

8.4. У разі виникнення у суб’єкта, який здійснює фінансову операцію, підозри, що така фінансова операція пов’язана, стосується або призначена для фінансування тероризму, він зобов’язаний повідомити про таку фінансову операцію в день виявлення таких підозр Держфінмоніторинг та правоохоронні органи, визначені законодавством.

8.5. Суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг у разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, а також про зупинення фінансової операції, яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, в день зупинення такої операції.

8.6. У разі відмови суб’єкта від проведення фінансової операції, яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про таку фінансову операцію та осіб, що мали намір її провести, не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

8.7. У разі відмови суб’єкта від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції через неможливість здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про осіб, що мали намір встановити з ним ділові відносини та/або провести фінансову операцію, не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

8.8. На запит Держфінмоніторингу суб’єкт зобовязаний надати додаткову інформацію щодо фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, а саме копії документів, на підставі яких були проведені такі операції, та пов’язані з ними фінансові операції, відомості щодо їх учасників, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, таємницю страхування, а також копії всіх документів, необхідних для виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань, не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження запиту.

8.9. У разі отримання суб’єктом запиту Держфінмоніторингу щодо надання інформації на виконання запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави, суб’єкт зобов’язаний надати запитувану інформацію протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного запиту.

8.10. Суб’єкт у разі неспроможності з об’єктивних причин, з урахуванням обсягу запитуваної інформації, забезпечити надання інформації, передбаченої підпунктами 8.8 та 8.9, протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного запиту, зобов’язаний протягом робочого дня в день одержання такого запиту, але не пізніше наступного робочого дня, погодити з Держфінмоніторингом термін надання інформації, що запитується.

8.11. У разі отримання суб’єктом запиту Держфінмоніторингу про надання інформації, щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу, суб’єкт зобов’язаний надати відповідну інформацію у порядку, встановленому Держфінмоніторингом.

8.12. На запит Держфінмоніторингу суб’єкт зобов’язаний надати будь-яку запитувану інформацію, необхідну для перевірки фактів порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

8.13. У разі неможливості здійснення суб’єктом, його філіями, іншими відокремленими підрозділами, а також дочірніми підприємствами, які розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, заходів, передбачених законодавством з запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, суб’єкт зобов’язаний письмово повідомити Держфінмоніторинг про неможливість виконання таких заходів із зазначенням причин неможливості їх виконання.

8.14. У разі надходження до суб’єкта повідомлення Держфінмоніторингу щодо некоректного (неправильного) заповнення полів у повідомленні про фінансову операцію, зазначений суб’єкт зобов’язаний подати до Держфінмоніторингу належним чином оформлене повідомлення про цю фінансову операцію протягом трьох робочих днів з дня отримання такого повідомлення.

8.15. Інформація, що передається суб’єктом на підставі інформації, що надійшла від відокремленого підрозділу, повинна містити реквізити цього відокремленого підрозділу.

Форми подання суб’єктами інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та форми запитів визначаються Держфінмоніторингом.

8.16. Інформація на паперовому носії направляється суб’єктами до Держфінмоніторингу поштовим відправленням з повідомленням про вручення або нарочним, з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

Інформація про фінансові операції, яка подається до Держфінмоніторингу в електронній формі каналами зв’язку, направляється суб’єктами на електронні адреси, визначені Держфінмоніторингом.

8.17. Інформація вважається отриманою Держфінмоніторингом, у разі, якщо суб’єкту надішло підтвердження від Держфінмоніторингу про отримання ним належним чином оформленого повідомлення суб’єкта.

Якщо з будь-яких причин суб’єкт не отримав від Держфінмоніторингу повідомлення про результати обробки надісланої суб’єктом інформації протягом десяти робочих днів з дня надходження повідомлення про вручення поштового відправлення або протягом двох робочих днів з моменту відправлення файлу-повідомлення, суб’єкт зобов’язаний звернутися до Держфінмоніторингу та з’ясувати причини ненадходження інформації.

8.18. Інформація, що передається згідно з вимогами Закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист Держфінмоніторингом здійснюється відповідно до законодавства.

8.19. Відповідальний працівник та інші співробітники суб’єкта (відокремленого підрозділу) повинні забезпечити конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу, в тому числі у відповідь на запит Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу, а також факту отримання запиту та подання інформації Держфінмоніторингу і не поширювати в суб’єкті та за його межами, у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких здійснюється повідомлення, крім випадків, передбачених законодавством.

8.20. Працівники суб’єкта (відокремленого підрозділу) зобов’язані сприяти працівникам Держфінмоніторингу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

9. Зупинення фінансових операцій

9.1. У разі виявлення працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу)фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, інформація щодо такої фінансової операції в той же день передається відповідальному працівнику суб’єкта.

Суб’єкт зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, на строк до двох робочих днів.

9.2. Рішення про зупинення операції, визначеної підпунктом 9.1 цих Вимог приймається відповідальним працівником суб’єкта шляхом видання відповідного письмового доручення.

Відповідальний працівник суб’єкта також має право прийняти рішення про зупинення проведення фінансової операції на строк до двох робочих днів, якщо ця операція містить ознаки такої, що підлягає обов’язковому або внутрішньому фінансовому моніторингу.

Відповідальний працівник зобов’язаний письмово поінформувати керівника суб’єкта про прийняття рішення щодо зупинення проведення фінансової операції в той самий день.

9.3. У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції суб’єкт зобов’язаний повідомити про це Держфінмоніторинг в той самий день шляхом подання інформації за формою, встановленою Держфінмоніторингом.

Інформація подається до Держфінмоніторингу з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

9.4. У разі ненадходження до суб’єкта рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції протягом двох робочих днів з дня зупинення фінансової операції, суб’єкт поновлює її проведення.

9.5. У разі отримання суб’єктом рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції, суб’єкт забезпечує подальше її зупинення на строк до п’яти робочих днів.

9.6. Держфінмоніторинг, у разі підтвердження мотивованої підозри та необхідності підготовки і подання узагальнених матеріалів до відповідних правоохоронних органів, може прийняти рішення про продовження строку зупинення фінансової операції на сім робочих днів, про що інформує суб’єкта за формою, встановленою Держфінмоніторингом.

У разі отримання суб’єктом відповідного рішення Держфінмоніторингу, суб’єкт забезпечує подальше зупинення фінансової операції на строк, встановлений у рішенні Держфінмоніторингу.

9.7. Загальний строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати чотирнадцяти робочих днів.

У разі закінчення строку подальшого зупинення фінансової операції, зазначеного у рішенні Держфінмоніторингу, суб’єкт поновлює її проведення.

Держфінмоніторинг інформує суб’єкта про день закінчення строку зупинення фінансової операції шляхом направлення відповідного рішення.

9.8. У разі отримання суб’єктом доручення Держфінмоніторингу, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, суб’єкт зобов’язаний зупинити проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції вказаної у дорученні особи.

Інформація щодо виконання доручення, в частині забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи, надається суб’єктом листом протягом трьох робочих днів з дати отримання доручення.

Така інформація може включати довідки та копії документів, що запитуються у дорученні (у тому числі ті, що становлять комерційну таємницю).

Лист суб’єкта стосовно забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи має містити:

номер та дату доручення Держфінмоніторингу, на який надається інформація;

повну та змістовну інформацію, що запитується дорученням Держфінмоніторингу;

засвідчені печаткою суб’єкта копії документів, що підтверджують надану інформацію, відповідно до доручення Держфінмоніторингу (за наявності);

підпис уповноваженої особи, скріпленої відбитком печатки.

10. Забезпечення управління ризиками

10.1. Суб’єкт зобов’язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

З метою управління ризиками у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, суб’єкт зобов’язаний здійснювати визначення цих ризиків, їх оцінку, впровадження заходів, направлених на їх зменшення (мінімізацію), а також забезпечувати контроль за ризиками, та включати відповідні процедури до Правил та Програми.

10.2. Визначення ризиків здійснюється суб’єктом за результатами ідентифікації та вивчення клієнта, з урахуванням переліку послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Для оцінювання рівня ризику суб’єкт повинен розробляти критерії оцінки ризику проведення клієнтами фінансових операцій щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, з урахуванням переліку критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом та Міністерством юстиції України.

10.3. Оцінка ризиків проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, здійснюється відповідно до встановлених критеріїв за типом клієнта, географічним чинником і видом товарів та послуг.

Класифікація клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків здійснюється суб’єктом при встановленні ділових відносин, та уточнюється у подальшому протягом всього часу обслуговування клієнта, надання послуг чи проведення клієнтом фінансових операцій, зокрема, у таких випадках:

у разі уточнення даних первісної ідентифікації та вивчення клієнта;

за фактом проведення клієнтами фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан та зміст діяльності.

10.4. У разі, якщо ризик проведення особою операцій, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, оцінюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) як високий, операціям такої особи приділяється підвищена увага. Одночасно суб’єкт розробляє і відображає у Правилах систему заходів, спрямовану на зменшення рівня ризику проведення фінансових операцій з клієнтом до прийнятного рівня, що можуть включати:

встановлення контролю за належним здійсненням ідентифікації та вивчення клієнтів до та під час встановлення з ним ділових стосунків та здійснення фінансових операцій;

здійснення поглибленого вивчення клієнта та перевірку інформації про клієнта, включаючи його власників, та інших учасників фінансової операції зокрема, шляхом перевірки наданої клієнтом інформації щодо ідентифікації та отримання додаткової інформації від клієнта або з інших публічних джерел;

встановлення додаткових вимог до клієнта при встановленні відносин з ним;

збільшення встановленої суб’єктом в Правилах частоти проведення перевірок інформації про окремого клієнта, включаючи його власників (у разі необхідності);

збирання з публічних джерел інформації з метою формування уявлення про зміст діяльності клієнта, його фінансовий стан, характер та рівень операцій, що проводяться клієнтом;

забезпечення проведення моніторингу та додаткового вивчення всіх фінансових операцій, які проводяться клієнтом, та спроб проведення ним фінансових операцій;

відмову від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом;

зупинення проведення фінансових операцій клієнта з ознаками підвищеного ризику та інформування Держфінмоніторингу про такі фінансові операції.

Для оцінки того, що фінансова операція (або спроба її проведення) здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або пов’язана з фінансуванням тероризму, суб’єктом вивчаються операції клієнта, а також додатково можуть вивчатися фінансові операції інших осіб – учасників операції, що оцінюється.

10.5. Суб’єкт вживає заходів контролю з метою управління ризиками, зокрема, забезпечує уточнення критеріїв ризику з урахуванням рекомендацій Держфінмоніторингу, в тому числі за результатами узагальнення власної практики запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

10.6. Відповідальний працівник зобов’язаний не рідше одного разу на рік переглядати критерії оцінки ризику з метою їх коригування та врахування змін, які відбулися в законодавстві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та в діяльності самого суб’єкта.

Розроблені суб’єктом критерії оцінювання ризику та результати їх перегляду повинні відображатись в Правилах.

11. Підготовка персоналу суб’єкта з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

11.1. Суб’єкт забезпечує підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження ним навчання у порядку, встановленому Держфінмоніторингом.

11.2. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) зобов’язаний здійснювати підготовку персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.

11.3. Усі працівники суб’єкта (відокремленого підрозділу), що беруть участь у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції (далі – працівники), зобов’язані ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати участь у відповідних навчальних заняттях.

11.4. Працівники мають бути письмово попереджені про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

11.5. Підготовка працівників, виходячи з їх посадових обов’язків, здійснюється шляхом проведення навчальних занять, зокрема, щодо:

ознайомлення працівників із законодавством України та міжнародними стандартами з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

здійснення практичних заходів з фінансового моніторингу;

вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації;

ознайомлення працівників з порядком управління ризиками щодо легалізації (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, в тому числі шляхом проведення практичних занять щодо здійснення ними оцінки ризиків, з урахуванням встановлених критеріїв ризику.

Проведення кожного навчального заняття підтверджується відповідним записом у журналі освітніх заходів, що є частиною Правил, заповнюється відповідальним працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу) та містить, зокрема, відомості щодо дати проведення заняття, переліку тем або питань проведеного заняття та підписи працівників, які пройшли навчальні заняття.

Директор Департаменту нотаріату,
фінансового моніторингу юридичних послуг
та реєстрації адвокатських об’єднань

К.І.Чижмарь

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
_______________2010 №__________

ВИМОГИ
до організації фінансового моніторингу нотаріусами, адвокатами, фізичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги

1. Загальні положення

1.1. Вимоги до організації фінансового моніторингу нотаріусами, адвокатами, фізичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги (далі – Вимоги) розроблені відповідно до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму” (далі – Закон) і визначають загальні процедури організації фінансового моніторингу визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

1.2. Вимоги є обов’язковими для виконання нотаріусами, адвокатами, а також фізичними особами - суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги (далі – суб’єкти).

2. Постановка суб’єкта на облік

2.1. Суб’єкт зобов’язаний стати на облік в Державному комітеті фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) не пізніше дня проведення першої фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу (далі – фінансова операція).

2.2. Для постановки на облік суб’єкти подають до Держфінмоніторингу наступну інформацію:

нотаріуси - прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, номер та дата видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, номер та дата видачі реєстраційного посвідчення (для приватних нотаріусів), назва та адреса розташування державної нотаріальної контори (для державних нотаріусів), нотаріальний округ та адреса розташування робочого місця (для приватних нотаріусів);

адвокати - прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, номер та дата видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, місце проживання або місце перебування;

фізичні особи – суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, - прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, місце проживання або місце перебування.

2.3. На підставі поданої інформації, Держфінмоніторинг у встановленому ним порядку формує обліковий ідентифікатор, який засвідчує факт постановки на облік суб’єкта, та доводить його до відома суб’єкта.

У разі зміни поданої для постановки на облік інформації, суб’єкт зобов’язаний повторно, протягом трьох робочих днів з дня настання відповідних змін, надіслати до Держфінмоніторингу корегуючу інформацію.

3. Ідентифікація та вивчення осіб, що здійснюють фінансові операції. Зберігання документів

3.1. Суб’єкт зобов’язаний, на підставі поданих офіційних документів або копій, що засвідчені нотаріально чи підприємством (установою, організацією), яке їх видало, здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції.

3.2. Проведення ідентифікації осіб суб’єктом включає:

здійснення первинної ідентифікації особи;

проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилась (за винятком разової операції без встановлення ділових відносин);

проведення заходів із вивчення особи;

проведення заходів, спрямованих на перевірку інформації щодо ідентифікації особи у випадку, якщо у суб’єкта є сумніви щодо її достовірності та повноти наданої інформації.

3.3. Суб’єкт зобов’язаний проводити ідентифікацію у разі:

встановлення ділових відносин з клієнтами;

проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

3.4. Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин з суб’єктом, укладання правочинів з клієнтом, але до проведення фінансових операцій.

3.5. З метою первісної ідентифікації суб’єкт з’ясовує інформацію щодо:

а) резидентів – фізичних осіб:

прізвище, ім’я, по батькові;

дата народження;

серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав;

місце проживання або місце перебування;

ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів (для фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася в законодавчо установленому порядку від прийняття ідентифікаційного номера – відмітка органів державної податкової служби про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера);

б) резидентів – фізичних осіб – підприємців:

прізвище, ім’я, по батькові;

дата народження;

серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав;

місце проживання або місце перебування;

реквізити свідоцтва про державну реєстрацію (серія, номер свідоцтва або

номер запису про державну реєстрацію) та орган, що його видав;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку (за наявності);

в) резидентів – юридичних осіб:

найменування (повне та скорочене);

місцезнаходження;

відомості про органи управління та їх склад;

дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном;

відомості про власників істотної участі в юридичній особі та контролерів юридичної особи;

ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку;

г) нерезидентів – фізичних осіб:

прізвище, ім’я, по батькові (у разі його наявності);

дата народження;

серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав;

громадянство;

місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні;

ґ) нерезидентів – юридичних осіб:

найменування (повне та скорочене);

місцезнаходження;

реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку;

відомості про органи управління та їх склад;

дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном;

відомості про власників істотної участі в юридичній особі та контролерів юридичної особи;

дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.

3.6. У разі, якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи, або у суб’єкта виникають сумніви стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб’єкт зобов’язаний ідентифікувати також:

особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої здійснюється фінансова операція;

особу, яка є вигодоодержувачем.

правильності їх оформлення (враховуючи всі зареєстровані зміни);

складу засновників (учасників) юридичної особи та її пов’язаних осіб;

структурі органів управління юридичної особи та їх повноваженням;

розміру зареєстрованого та сплаченого статутного капітала.

3.7. Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для проведення ідентифікації інформацію.

У разі, якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін, або закінчився строк їх дії, то при здійсненні клієнтом фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу або спроби її здійснення, суб’єкт зобов’язаний провести ідентифікацію відповідно до законодавства.

3.8. Клієнт на вимогу суб’єкта зобов’язаний надати інформацію стосовно його особи, предмету діяльності, фінансового стану, а також іншу інформацію відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та внутрішніх процедур, встановлених суб’єктом.

3.9. Спрощена ідентифікація клієнта здійснюється суб’єктом у разі встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, підприємство, що повністю перебуває у державній власності, міжнародна установа чи організація, в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3.10. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі здійснення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані згідно з вимогами законодавства.

3.11. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності або відповідності попередньо отриманої інформації про клієнта, суб’єкт повинен здійснити заходи з перевірки цієї інформації. Особливості заходів та порядок їх проведення визначаються суб’єктом з урахуванням специфіки діяльності клієнта.

3.12. Суб’єкт зобов’язаний забезпечувати зберігання та захист інформації, яка стосується ідентифікаційних даних осіб, що здійснюють фінансові операції або спробу їх проведення, документів, на підставі яких проведено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму або спробу їх проведення, ділової кореспонденції та інших документів про здійснення або спробу здійснення фінансових операцій.

Суб’єкт, який під час виконання своїх функцій та/або надання послуг безпосередньо або опосередковано отримали інформацію, що стосується здійснення фінансового моніторингу, зобов’язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її в своїх інтересах або інтересах третіх осіб, крім випадків, передбачених законодавством.

3.13. Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, зберігаються суб’єктом не менше п’яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про здійснення такої фінансової операції – не менше п’яти років після її проведення. Наявна у суб’єкта інформація про фінансову операцію має бути достатньою для відтворення обставин проведення цієї операції.

Суб’єкт після отримання від Держфінмоніторингу відповідного листа, забезпечує зберігання зазначеної інформації протягом строку, вказаного в листі Держфінмоніторингу.

Під час роботи з документами, які містять інформацію, що стосується здійснення фінансового моніторингу, суб’єкти зобов’язані забезпечити зберігання таких документів у сейфах або металевих шафах, до яких не мають доступу треті особи.

3.14. Суб’єкти зобов’язані під час направлення інформації, що стосується фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, забезпечити її конфіденційність шляхом направлення такої інформації з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки (поштовим відправленням з повідомленням про вручення, нарочним, або в електронній формі каналами зв’язку на електронні адреси, визначені Держфінмоніторингом).

4. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму

4.1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом на підставі:

ознак операцій, які відповідно до Закону підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

4.2. Суб’єкт, що забезпечує здійснення фінансової операції, до початку, у процесі, не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, в день виникнення підозр, або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення з’ясовує можливість віднесення фінансової операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу.

4.3. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, або може бути пов’язана, стосується або призначена для фінансування тероризму, суб’єкт того ж дня забезпечує її реєстрацію.

5. Реєстрація суб’єктами фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

5.1. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, суб’єкт не пізніше наступного робочого дня після виявлення такої фінансової операції забезпечує її реєстрацію та одночасно вживає заходи щодо додаткового вивчення зазначеної фінансової операції та її учасників.

5.2. Реєстрація фінансових операцій здійснюється у випадках, встановлених законодавством, у реєстрі, який формується та ведеться суб’єктом і є електронним або паперовим документом визначеної структури.

5.3. Внесення інформації про здійснення або спробу здійснення фінансових операцій до реєстру здійснюється суб’єктом.

5.4. Реєстрація фінансової операції, стосовно якої є достатні підстави підозрювати, що вона пов’язана, стосується або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, здійснюється в день виявлення такої операції.

5.5. У разі зупинення проведення фінансової операції, учасником або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, або яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт зобов’язаний зареєструвати таку фінансову операцію в день зупинення її проведення.

5.6. Реєстрація фінансової операції, проведення якої було зупинено Держфінмоніторингом на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави здійснюється суб’єктом в день зупинення проведення такої фінансової операції.

5.7. У разі відмови суб’єкта від проведення фінансової операції у зв’язку з неможливістю здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства, або якщо фінансова операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дня відмови зареєструвати таку операцію.

5.8. Ведення реєстру здійснюється суб’єктом , який подає інформацію про фінансові операції до Держфінмоніторингу.

5.9. Форма і структура реєстру визначається Держфінмоніторингом.

6. Подання інформації до Держфінмоніторингу

6.1. У разі виявлення фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт забезпечує її реєстрацію, уживає інших заходів, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та подає у випадках, передбачених законодавством, Держфінмоніторингу інформацію про таку фінансову операцію.

6.2. Інформація про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, стосовно якої є достатні підстави підозрювати, що вона пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або про спробу її проведення, у разі прийняття рішення про її подання, подається суб’єктом до Держфінмоніторингу не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації такої операції.

Рішення про подання або неподання Держфінмоніторингу інформації про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймається нотаріусом, адвокатом, фізичною особою – підприємцем, яка проводить фінансові операції за готівку.

6.3. У разі виникнення у суб’єкта, який здійснює фінансову операцію, підозри, що така фінансова операція пов’язана, стосується або призначена для фінансування тероризму, він зобов’язаний повідомити про таку фінансову операцію в день виявлення таких підозр Держфінмоніторинг та правоохоронні органи, визначені законодавством.

6.4. Суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг у разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, а також про зупинення фінансової операції, яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, в день зупинення такої операції.

6.5. У разі відмови суб’єкта від проведення фінансової операції, яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про таку фінансову операцію та осіб, що мали намір її провести, не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

6.6. У разі відмови суб’єкта від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції через неможливість здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про осіб, що мали намір встановити з ним ділові відносини та/або провести фінансову операцію, не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

6.7. На запит Держфінмоніторингу суб’єкт зобовязаний надати додаткову інформацію щодо фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, а саме копії документів, на підставі яких були проведені такі операції, та пов’язані з ними фінансові операції, відомості щодо їх учасників, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, таємницю страхування, а також копії всіх документів, необхідних для виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань, не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження запиту.

6.8. У разі отримання суб’єктом запиту Держфінмоніторингу щодо надання інформації на виконання запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави, суб’єкт зобов’язаний надати запитувану інформацію протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного запиту.

6.9. На запит Держфінмоніторингу суб’єкт зобов’язаний надати будь-яку запитувану інформацію, необхідну для перевірки фактів порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

6.10. У разі надходження до суб’єкта повідомлення Держфінмоніторингу щодо некоректного (неправильного) заповнення полів у повідомленні про фінансову операцію, зазначений суб’єкт зобов’язаний подати до Держфінмоніторингу належним чином оформлене повідомлення про цю фінансову операцію протягом трьох робочих днів з дня отримання такого повідомлення.

6.11. Форми подання суб’єктами інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та форми запитів визначаються Держфінмоніторингом.

6.12. Інформація на паперовому носії направляється суб’єктами до Держфінмоніторингу поштовим відправленням з повідомленням про вручення або нарочним, з дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

6.13. Інформація вважається отриманою Держфінмоніторингом у разі, якщо суб’єкту надішло підтвердження від Держфінмоніторингу про отримання ним належним чином оформленого повідомлення суб’єкта.

6.14. Інформація, що передається згідно з вимогами Закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист Держфінмоніторингом здійснюється відповідно до законодавства.

6.15. Суб’єкт повинен забезпечити конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу, в тому числі у відповідь на запит Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу, а також факту отримання запиту та подання інформації Держфінмоніторингу і не поширювати в суб’єкті та за його межами, у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких здійснюється повідомлення, крім випадків, передбачених законодавством.

6.16. Суб’єкти зобов’язані сприяти працівникам Держфінмоніторингу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

7. Зупинення фінансових операцій

7.1. Суб’єкт зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, на строк до двох робочих днів.

У разі виявлення суб’єктом фінансової операції, учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції, інформація щодо такої фінансової операції в той же день передається керівнику юридичної особи, яка проводить фінансові операції за готівку.

7.2. Рішення про зупинення операції, визначеної підпунктом 7.1 цих Вимог приймається фізичною особою – підприємцем чи керівником юридичної особи, яка проводить фінансові операції за готівку.

7.3. У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції суб’єкт зобов’язаний повідомити про це Держфінмоніторинг в той самий день шляхом подання інформації за формою, встановленою Держфінмоніторингом.

7.4. У разі ненадходження до суб’єкта рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції протягом двох робочих днів з дня зупинення фінансової операції, суб’єкт поновлює її проведення.

7.5. У разі отримання суб’єктом рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції, суб’єкт забезпечує подальше її зупинення на строк до п’яти робочих днів.

7.6. Держфінмоніторинг, у разі підтвердження мотивованої підозри та необхідності підготовки і подання узагальнених матеріалів до відповідних правоохоронних органів, може прийняти рішення про продовження строку зупинення фінансової операції на сім робочих днів, про що інформує суб’єкта за формою, встановленою Держфінмоніторингом.

7.7. Загальний строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати чотирнадцяти робочих днів.

7.8. У разі отримання суб’єктом доручення Держфінмоніторинга, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, суб’єкт зобов’язаний зупинити проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції вказаної у дорученні особи.

Така інформація може включати довідки та копії документів, що запитуються у дорученні (у тому числі ті, що становлять нотаріальну або комерційну таємницю).

Лист суб’єкта стосовно забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи має містити:

номер та дату доручення Держфінмоніторингу, на який надається інформація;

повну та змістовну інформацію, що запитується дорученням Держфінмоніторингу;

підпис уповноваженої особи, скріпленої відбитком печатки.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

18.05.2010 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № 2258-VI, яким викладено у новій редакції Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (далі – Закон).

Проект наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України» (далі – проект Наказу) підготовлено на виконання вимог пункту 5 частини першої та пункту 3 частини другої статті 14 Закону.

2. Мета і шляхи її досягнення

- постановки на облік суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

- встановлення правил проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення;

- реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

- подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- зупинення фінансових операцій;

- забезпечення управління ризиками;

У зв’язку з тим, що відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 14 Закону, державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо суб’єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюється Мін’юстом, єдиним шляхом досягнення мети є затвердження вказаного Наказу Мін’юстом.

3. Правові аспекти

У даній сфері правого регулювання діє Конституція України, Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Виходячи зі змісту проекту Наказу та враховуючи нові правові аспекти, які будуть врегульовані ним, потребує визнання таким, що втратив чинність наказ Державного комітету фінансового моніторингу України «Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму» від 24.03.2003 № 40.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Наказу не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Наказу направлено на погодження до Державного комітету фінансового моніторингу України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

6. Регіональний аспект

Проект Наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць, потреб регіонів, впливу на регіональний розвиток.

7. Запобігання корупції

У проекті Наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

З метою організації консультацій з громадськістю проект Наказу буде розміщено на веб-сайті Мін’юсту.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Наказу не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Затвердження акта дозволить підвищити ефективність функціонування внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, та заходів, що здійснюються ними у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також оптимізувати їх взаємодію з Мін’юстом та Державним комітетом фінансового моніторингу України.

Міністр О.В.Лавринович

„_____”_____________2010 року

Аналіз регуляторного впливу
проекту наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України»

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

18 травня 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом ” № 2258-VІ, яким викладено у новій редакції Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (далі – Закон).

Проект наказу «Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України» (далі – Проект наказу) розроблено Міністерством юстиції України (далі – Мін’юст) на виконання вимог пункту 5 частини першої та пунктів 2 та 3 частини другої статті 14 Закону з метою забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст, з питань організації фінансового моніторингу.

2. Визначення цілей державного регулювання

Основними цілями державного регулювання є забезпечення вдосконалення організації системи фінансового моніторингу нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, впровадження такої системи суб’єктами первинного фінансового моніторингу, регулювання та нагляд за якими з дня набрання чинності Закону буде здійснювати Мін’юст, а також подальше впровадження в національне законодавство міжнародних стандартів, що у кінцевому результаті підвищить імідж України та її суб’єктів господарювання на світовому ринку фінансових послуг.

3. Альтернативні способи досягнення цілей

Мін’юст не вбачає альтернативного способу можливого врегулювання зазначених відносин, окрім розробки та прийняття Наказу.

Обраний спосіб – прийняття Наказу у повній мірі дозволить виконати положення пункту 5 частини першої та пунктів 2 та 3 частини другої статті 14 Закону, оскільки практична реалізація норм Наказу матиме наслідком забезпечення організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст.

4. Механізми і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

У разі прийняття Наказу будуть визначені обов’язкові до виконання вимоги до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст.

Так, враховуючи, що Законом встановлені різні вимоги для окремих категорій суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст, проектом Наказу передбачається затвердити:

- постановки на облік суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

- встановлення правил проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення;

- реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

- подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- зупинення фінансових операцій;

- забезпечення управління ризиками;

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Негативний вплив зовнішніх факторів на дію цього регуляторного акта відсутній.

Реалізація положень регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат із Державного бюджету.

Прийняття проекту Наказу не потребує від існуючих на сьогодні суб’єктів внесення радикальних змін до організації внутрішньої системи фінансового моніторингу.

Тому суб’єктам господарювання, яких Закон вперше відніс до суб’єктів первинного фінансового моніторингу, знадобляться незначні затрати часу для розробки нових внутрішніх нормативних документів, а для існуючих до дня набрання чинності Закону суб’єктів первинного фінансового моніторингу – для внесення необхідних змін до відповідних діючих документів.

Проте, це компенсується вдосконаленням організації системи фінансового моніторингу.

Водночас, подальше впровадження положень міжнародних стандартів підвищить імідж України та матиме позитивне значення для суб’єктів первинного фінансового моніторингу як учасників економічних відносин, а також сприятиме зменшенню ризиків для суб’єктів бути використаними з метою легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Таким чином, вимоги проекту Наказу суб’єктами первинного фінансового моніторингу будуть виконуватись.

З боку Мін’юсту Наказ буде виконуватись відповідно до вимог пункту 5 частини першої та пунктів 2 та 3 частини другої статті 14 Закону.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Очікувані результати	Позитивні фактори	Негативні фактори
Держава	Забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст; вдосконалення вимог до організації внутрішнього фінансового моніторингу, підвищення його ефективності та дієвості; подальше впровадження міжнародних стандартів до законодавства України.	Немає.
Громадяни	Дія акта не поширюється.	Немає.
Нотаріуси, адвокати, інші особи, які надають юридичні послуги (суб’єкти первинного фінансового моніторингу)	Впровадження регуляторного акта сприятиме вдосконаленню організації системи фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, регулювання та нагляд за якими з дня набрання чинності Закону буде здійснювати Мін’юст	Незначні затрати часу суб’єктами господарювання, яких Закон вперше відніс до суб’єктів первинного фінансового моніторингу, для розробки нових внутрішніх нормативних документів до дня набрання чинності Закону

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта

Термін дії регуляторного акта необмежений, оскільки строк дії Закону, на виконання якого розроблено даний регуляторний акт, необмежений у часі.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Результативність даного регуляторного акта буде оцінюватися за наступними показниками:

кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мін’юст;

кількість повідомлень, що надаються вказаними суб’єктами первинного фінансового моніторингу за відповідний період;

кількість повідомлень про спроби здійснення фінансової операції з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

питома вага повідомлень про операції з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу в загальній кількості повідомлень, які надаються вказаними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, за відповідний період.

Впровадження регуляторного акта не вплине на розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта.

Виконання вимог регуляторного акта не потребує додаткових витрат коштів суб’єктів первинного фінансового моніторингу та потребує незначних затрат часу для розробки нових внутрішніх нормативних документів.

Рівень поінформованості суб’єктів первинного фінансового моніторингу оцінюється як високий, оскільки вони будуть поінформовані Мін’юстом про основні положення регуляторного акта шляхом розміщення його на офіційному веб-сайті Мін’юсту.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись шляхом аналізу статистичних даних за показниками, визначеними у восьмому розділі Аналізу регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Мін’юстом (Україна, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13. Телефон: (044) 486-41-68, факс: (044) 486-41-56).

Міністр О.В.Лавринович

На попередню сторінку

АНОНСИ ПОДІЙ

2.08-4.09.2010р.
Участь фахівців Мін’юсту у 29-му Спеціальному курсі для молодих дипломатів та державних службовців країн Східної та Південно-Східної Європи

29.08-4.09.2010р.
Участь фахівців Мін’юсту у 25-му Курсі з питань врегулювання суперечок Світової організації торгівлі

Інші анонси >>