Під час засідання підкомітету Україна-ЄС з правових питань Україна визначила початок переговорів щодо спрощення візового режиму як пріоритетний напрямок двостороннього співробітництва.

Чергове засідання так званого Підкомітету №4 Україна-ЄС питань митниці, транскордонного співробітництва, протидії нелегальній міграції, боротьби з "відмиванням" грошей та з наркобізнесом відбулося у столиці Бельгії. Про хід двосторонніх консультацій кореспонденту Укрінформу розповів заступник Міністра юстиції України Василь Мармазов, який очолював українську делегацію.

Василь Євгенович, як відомо, правові питання традиційно викликають підвищену увагу сторін у контексті розвитку двосторонньої співпраці між Україною і ЄС. Чи привніс проведений у Брюсселі діалог певні новації у цю тему?

Під час засідання підкомітету ми отримали досить позитивний сигнал від європейської сторони. Одним з головних питань порядку денного була оцінка виконання Плану дій ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ в Україні та оновлення Графіку імплементації цього документу, який є базовим у наших взаємовідносинах з Європейським Союзом.

І українська, і європейська сторони погодилися з достатньо високим рівнем виконання заходів плану-графіку, особливо в сферах, які пов'язані з питаннями біженців, прикордонним співробітництвом, боротьбою з відмиванням коштів, а також з ефективністю використання офіцерів зв'язку. Обидві сторони відзначили необхідність подальшого розвитку такої співпраці.

Ми проінформували європейську сторону про ті інновації в українському законодавстві, які стосуються боротьби з організованою злочинністю та з корупцією, про законодавчі новели, спрямовані на вдосконалення механізмів боротьби з відмиванням коштів та наркобізнесом. Безумовно, наших європейських колег зацікавила інформація про хід судово-правової реформи, зокрема, про ті проекти процесуальних кодексів, які вже знаходяться на розгляді у Верховній Раді. За підсумками члени європейської делегації зазначили, що на підставі цієї інформації їм вдалося скласти цілісну картину того, як в Україні відбувається реформування судової системи та закладаються основи для певних новацій в сфері процесуального права.

Великого резонансу набула нещодавно проголошена ініціатива щодо перенесення процедури розгляду запитів щодо надання притулку у європейських країнах за межі ЄС, тобто, на території сусідніх країн. Чи піднімалася ця тема під час засідання Підкомітету?

Ініціатива, про яку йдеться, була лише анонсована з посиланням на деяких єврочиновників і ще не має формату, який міг би стати предметом двосторонніх консультацій. Ці пропозиції не узгоджувалися з представниками України.

Водночас, позиція України відома. Ми готові до співпраці і потребуємо певної участі країн Європейського Союзу і міжнародних організацій в питаннях облаштування тимчасових пунктів збору нелегальних мігрантів. Це актуальна для нас тема ще й з огляду на необхідність залучення додаткових ресурсів і коштів для примусової депортації нелегальних мігрантів. Ми готові рухатися вперед, але обидві сторони мають нести симетричну відповідальність за цей напрямок.

Під час засідання ми розповіли про створення пунктів тимчасового розміщення біженців, зокрема, про відкриття в Одеській області другого корпусу такого пункту на 200 осіб, про подальшу адаптацію українського законодавства до Конвенції ООН та інших міжнародних правових документів щодо біженців. Україна вже зараз має механізми, які реально працюють.

Вже тривалий час Україна відстоює ініціативу щодо створення спільного простору реадмісії. Чи знайшла ця тема розвиток у ході засідання Підкомітету?

Україна підтвердила незмінність своєї позиції. Ми знову наголосили на необхідності формування спільного реадмісійного простору в Європі та закликали представників Єврокомісії сприяти реалізації цієї концепції. Йдеться про укладання мережі двосторонніх угод про реадмісію між країнами - отримувачами, країнами транзиту та країнами – постачальниками нелегальних мігрантів. З нашої точки зору, підписання угоди між Україною і ЄС про реадмісію має бути синхронізовано з цим загальним процесом. Крім того, укладення двосторонньої угоди про реадмісію має супроводжуватися суттєвим прогресом в напрямку підготовки угоди між Україною та Європейським Союзом у сфері спрощення режиму взаємних поїздок громадян.

Поки що наші європейські колеги не пов'язують безпосередньо ці дві угоди, але вони сприйняли таку принципову позицію української сторони.

Між тим, саме лібералізація візового режиму для більшості українців залишається на сьогодні найбільш зрозумілим і актуальним питанням у загальному контексті відносин між Україною і ЄС. Як сприймає цей факт Єврокомісія?

Спокійно і з розумінням. У той же час, для проведення з Україною переговорів стосовно укладення угоди про спрощений режим взаємних поїздок громадян Європейська Комісія має отримати відповідний мандат від країн-членів Євросоюзу. Поки що на засіданні Підкомітету вони не оголосили, як скоро зможуть такий мандат отримати. Зрозуміло, що це не простий процес. Разом з тим, ми закликали європейських колег рухатися від констатації складнощів чи певних проблем до конкретних кроків. А конкретні кроки можуть бути зроблені тільки в межах переговорного процесу. В принципі, європейська сторона підтвердила готовність рухатись у цьому напрямку. Конкретні терміни і формат цих переговорів мають бути додатково з'ясовані на рівні Європейської Комісії і зовнішньополітичного відомства України.

Українська сторона послідовно визначає це питання як приоритетне. Під час підготовки проекту Плану дій Україна-ЄС досягнуто домовленість про переведення візового діалогу в формат повноцінного переговорного процесу, метою якого повинно стати укладення угоди між Україною та ЄС про спрощення режиму взаємних поїздок громадян. Українська сторона готова найближчим часом передати проект такої угоди на розгляд Європейської Комісії.

Яку практичну користь для України матиме розвиток співпраці з Європолом і Євроюстом?

Ці контакти важливі як з точки зору правової реформи в Україні, так і з огляду на необхідність обміну досвідом у вирішенні суто практичних питань боротьби із злочинністю.

Європол вже має певну успішну історію взаємин з українськими структурами, зокрема, з міністерством внутрішніх справ. Зараз йдеться про переведення такого співробітництва у нову якість. Невдовзі Європол має надіслати українській стороні проект двосторонньої рамкової угоди, що абсолютно відповідає прагненню української сторони формалізувати відносини Україною та цією організацією. Що стосується Євроюсту, то під час засідання Підкомітету відбувся перший контакт на достатньо високому рівні. У нашому засіданні вперше взяв участь Президент Колегії Євроюсту Майкл Кеннеді. Він презентував своє бачення двостороннього співробітництва та передав листа на ім'я Генерального прокурора України. У листі міститься пропозиція, щоб Генеральна прокуратура взяла на себе роль контактного органу між Україною і Євроюстом. Сподіваюся, Генеральна прокуратура позитивно відгукнеться на цю пропозицію, принаймні, Міністерство юстиції буде цьому сприяти. Співпраця з Євроюстом надасть Україні додаткові можливості в боротьбі з транскордонною злочинністю та в розслідувані кримінальних справ, які виходять за межі суто національного правового режиму.