Олександр Лавринович: Новий уряд повинен формуватися новим прем'єр-міністром України, який призначається відповідно до чинної Конституції Президентом і за згодою Верховної Ради України. Конституція передбачає, що максимально довгий строк, в який це має бути зроблено – два місяці.

Дмитро Драбик: Олександре Володимировичу, триває засідання Верховного суду за поданням кандидата від опозиції, який вимагає скасувати постанову ЦВК про визнання Президентом Віктора Януковича. На Вашу думку, скільки може тривати цей процес і чи є якісь часові рамки?

Олександр Лавринович: Часових рамок немає, є точно визначена процедура в цивільно-процесуальному кодексі, на підставі якої відбувається це засідання. Зрозуміло, що судовий процес – він потребує часу завжди, і робити якійсь прогнози чи говорити, скільки днів чи місяців він може тривати ніхто не може, а міністр юстиції тим більше не має права навіть говорити про такі речі.

Дмитро Драбик: Але це можуть бути й місяці?

Олександр Лавринович : Теоретично це можуть бути й місяці. Це залежить від кількості тих досліджень, матеріалів, доказів, які надані. Також тирвалість залежить від кількості свідків, яких суд буде вважати за потрібне допитувати, і, звичайно, від перебігу дебатів сторін, перших оголошень заяв, відповідей на питання сторін, тобто, всі стадії процесу, який проходить. Кодекс не обмежує в часі жодну з цих частин. Тому, звичайно, лік може йти на дні, може на тижні, а може й на місяці.

Дмитро Драбик: Пане Олександре, якщо Верховний Суд відхилить скаргу опозиції, то чи може вона оскаржувати десь рішення Верховного суду, чи ні?

Олександр Лавринович: Ні. Відповідно до закону про вибори Президента і цивільно-процесуального кодексу, рішення Верховного Суду буде остаточним і оскарженню не підлягає.

Дмитро Драбик: Чи означає щось рішення Верховної Ради, яке вона ухвалила в суботу, щодо визнання виборів такими, які не відповідають у повній мірі волевиявленню громадян для Верховного Суду. Він мусить якось покладатися на це рішення, керуватись цим рішенням, чи ні?

Олександр Лавринович: Юридично – ні, він не тільки не мусить, а й не має права цього робити, оскільки відповідно до чинного законодавства суддя має діяти виключно в межах законів, суворо дотримуватись процесуального законодавства і ухвалювати рішення на підставі законів і власної правосвідомості.

Дмитро Драбик: Якщо Верховний Суд задовольнить рішення опозиції і скаже, що постанова ЦВК про визнання прем'єр-міністра Віктора Януковича Президентом є недійсною, то які можливі далі варіанти? Що це означає?

Олександр Лавринович: Далі це буде означати те, що Центральна виборча комісія повинна буде виконати рішення Верховного суду України. В самому рішенні, очевидно, будуть також інші рішення, які будуть стосуватися того, які наступні дії буде повинна зробити Центральна виборча комісія для того, щоб можна було мати документ, яким буде встановлено переможця виборів в Україні. Сьогодні, якщо Верховний Суд скасує те рішення, яке вже ухвалено, і не дать, скажімо, точних вказівок, що треба робити, то подальший вихід з цієї ситуації достатньо складний, тому що закон про вибори Президента не передбачає сьогодні алгоритму подальших дій Центральної виборчої комісії в такому випадку.

Дмитро Драбик: Якій Центральній виборчій комісії треба буде давати ці рекомендації, адже ЦВК також була виказана недовіра депутатами, і пропозиція була до Президента, щоб він запропонував парламенту призначити новий склад Центрвиборчкому?

Олександр Лавринович: Розуміючи, що є точка зору Верховної Ради України, яка викладена в документі, потрібно розуміти, що Конституція України визначає порядок формування Центральної виборчої комісії. Власне, в постанові також це відображено, і є звернення до Президента, щоб він вніс подання про звільнення чинних на сьогодні членів і запропонував нових. Поки що реакції Президента на це прохання я особисто не знаю, тому говорити про те, який склад Центральної виборчої комісії далі буде працювати, на сьогодні не можна.

Дмитро Драбик: Скажіть, чи несе Центвиборчком відповідальність за організацію і підготовку виборів, бо, здається, в недільному інтерв'ю, якщо я не помиляюся, голова ЦВК Сергій Кивалов казав, що його відомство, швидше, працює як статисти: отримали, мовляв, протоколи від територіальних виборчих комісій з мокрими печатками, звели це все до купи і оголосили результат.

Олександр Лавринович: Я, власне, не чув, що він це говорив. Безумовно, що в законі передбачене набагато ширше коло обов'язків, і те, що стосується формування системи територіальних, дільничних комісій, контролю за дотриманням закону про вибори, здійснення інших кроків, які передбачені для того, щоб можна було технічно провести вибори, розгляд скарг, які надходять від суб'єктів виборчого процесу, тобто, великий перелік. Безумовно, говорити, що тільки одна Центральна виборча комісія несе всю відповідальність за виборчий процес також було б неточно, оскільки в самому законі передбачені функції і відповідальність також інших різних органів, зокрема досить серйозні повноваження покладені на органи місцевого самоврядування. Покладено також відповідальність за надання додаткової інформації на запити органів місцевого самоврядування, на податкову службу, на Міністерство внутрішніх справ і Міністерство юстиції. Безумовно, що центральним органом, який організує весь виборчий процес і робить узагальнення, є Центральна виборча комісія.

Дмитро Драбик: Пане Олександре, Ви свого часу були членом Державної Ради з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, так?

Олександр Лавринович: Ви знаєте, цей орган кілька разів трансформувався, і на сьогоднішній день я є не членом, я є заступником такої ради.

Дмитро Драбик: Тоді з огляду на це скажіть, чи варто Україні прислухатись до заяв західних країн, які або не визнали результатів виборів, або кажуть, що вони проходили з численними порушеннями?

Олександр Лавринович: Знаєте, я скажу, що прислухатися потрібно завжди до всіх точок зору, які висловлюються як всередині країни, так і ззовні. Прислухатись, робити відповідний аналіз і робити висновки, але, безумовно, не ставити себе в залежність, і рішення мають прийматися в Україні, а не за її межами.

Дмитро Драбик: Першого грудня Європарламент розгляне ситуацію в Україні післявиборчу. Як Ви думаєте, які можуть бути рішення щодо України?

Олександр Лавринович: Я не можу цього прогнозувати.

Дмитро Драбик: Європарламент, наприклад, може застосувати санкції якісь щодо України в зв'язку з цією ситуацією?

Олександр Лавринович: Це суверенне право різних країн, якщо в них буде достатня доказова база для того, щоб ухвалювати такі критичні щодо держави рішення – це вже їх право. Звичайно, це дуже прикро, коли Україна опинилася в ситуації такої пильної уваги якраз в частині дотримання тих норм, які зазначені в нашій українській Конституції, в численних конвенціях, які для нас набули чинності. Це, в першу чергу, конвенція про основні права і свободи людини і громадянина. Ми всі хочемо, щоб максимально прозоро і в точній відповідності з законами України в Україні відбувалися всі процеси від яких залежить подальший суспільний розвиток.

Дмитро Драбик: Але, наскільки я зрозумів, українська влада може і не прислухатися до скарг західних держав?

Олександр Лавринович: Ви знаєте, я Вам тут відповім таким чином. Ви колись були студентом, я так думаю. І коли Ви йшли на іспит, Ви мали вибір для себе: могли згадувати те, що Вам казали на лекціях, могли не згадувати. Це було ваше суверенне право. Могли читати підручник, могли не читати. Могли відвідувати семінари, могли не відвідувати семінари. Але, очевидно, впливало потім на оцінку, яка була в Вашій заліковій книжці.

Дмитро Драбик: Зрозуміло. Ще одна тема, яка є доволі гарячою в у ці дні. Низка керівників східних регіонів заявили про автономізацію, або відокремлення від України цих регіонів. Були навіть наміри провести референдум з цих питань. Якщо б він відбувся, то яку юридичну силу мав би?

Олександр Лавринович: Це дуже тяжке питання, оскільки говорити про якусь юридичну силу тут не має підстав. Юридичної сили жодної. Я сподіваюсь, що такого референдуму не буде, оскільки сам факт прийняття такого рішення і проведення такого референдуму, вони лежать не тільки поза межами Конституції, вони великою мірою лежать в площині відповідальності тих осіб, які ініціюють подібний захід. Конституція України чітко визначає і наш адміністративно-територіальний устрій, і форму державного устрою, і державного правління, і є інші закони і кодекси, які передбачають відповідальність за подібні дії, коли є посягання на існуючий конституційний лад і на територіальну цілісність.

Дмитро Драбик: До речі, про відповідальність. Якою вона може бути за такі антиконституційні дії?

Олександр Лавринович : Це залежить, про що буде йти мова. Відповідальність органу, відповідальність посадової особи, відповідальність громадянина – вона скрізь є різною. Але безумовно, якщо є можливий склад злочину, в цих випадках суд буде розглядати, до якої міри є відповідальність, чи є там насправді склад, чи його немає, і якщо є, то яка міра покарання може визначатися при цьому?

Дмитро Драбик: Ну от є орган, Донецька обласна рада, яка оголосила намір проводити референдум, є губернатор Харківщини Євген Кушнарьов, який казав, що не буде ні донецької, ні львівської, а буде лише харківська влада. Я так розумію, що і до дій ради буде розслідування, і щодо дій пана Кушнарьова буде розслідування.

Олександр Лавринович: Щодо дій ради має бути розслідування, але обласна рада не може притягатись до відповідальності. Навіть є так величезна прикрість в нашій країні, що в нас не існує механізму оперативного впливу на незаконні або навіть неконституційні рішення органів місцевого самоврядування.

Дмитро Драбик: Тобто, вони ніякої відповідальності за це нести не будуть?

Олександр Лавринович: Тобто, рада, яке орган місцевого самоврядування, який обраний громадянами на своїй території, сама притягатися до відповідальності не може. Скажімо, що стосується нормативних актів виконавчої влади, з 1999-го року, після указу Президента, вони всі обов'язково мають проходити реєстрацію в Міністерстві юстиції. Реєстрація передбачає ретельний юридичний аналіз, після цього державна реєстрація, з присвоєнням державного реєстраційного номеру, і обов'язкове оприлюднення. Після цього їх можна застосовувати. За п'ять років десятки тисяч норм, які не відповідали законам, були упереджені до прийняття в з"вязку з цим. А от що стосується актів місцевого самоврядування, ми бачимо також достатньо часто велику кількість таких порушень, але реальних можливостей запобігти їм у нас є достатньо мало. Я переконаний в тому, що якби кожне таке рішення потребувало обов'язкової державної реєстрації, то ми б не мали великої кількості тих проблем, які мали раніше і маємо сьогодні.

Дмитро Драбик: Як щодо губернаторів, які висловились про створення автономії і розділення України?

Олександр Лавринович: Ну, це вже прерогатива слідства. Вони мають оцінити деякою мірою ті дії, які були ними зроблені, підпадають під диспозицію статті кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за заклики до таких дій, що можуть мати наслідком загрозу територіальній цілісності.

Дмитро Драбик: В понедіок у Верховній Раді депутати намагалися відправити уряд у відставку. Якби вони ухвалили таке рішення, воно є обов'язковим для виконання, чи потрібний на це ще й підпис Президента?

Олександр Лавринович: Обов'язково. Є конституційна процедура взагалі. Один з проектів постанови, який передбачав скасування постанови Верховної Ради від березня цього року про затвердження програми уряду і вислову недовіри уряду. Він є достатньо неоднозначний, потребує, очевидно в разі такого прийняття, з точки зору чисто юриспруденції тлумачення Конституційного Суду, оскільки в Конституції сказано що після схвалення програми діяльності уряду протягом року Верховна Рада України не може розглядати питання відповідальності. Два інших варіанти, які пропонувалися в цій постанові, це звернення до Президента України, щоб він своїм актом відправив уряд у відставку, і третій варіант, це звернення до прем'єр-міністра, що він самостійно зробив такий крок. Ви бачите, що в кожному з цих варіантів чисто в юридичному плані, говорити про таку відставку достатньо складно. Це більше політичний момент. Слід також розуміти, що кожний з членів уряду розуміє, що через кілька днів чи кілька тижнів уряд піде у відставку відповідно до Конституції в день вступу на посаду нового Президента. Тобто, тут немає ніякої проблеми, немає якоїсь інтриги того, щоб цей уряд ще претендував на довгу роботу. Він в будь-якому випадку, за будь-яких результатів політичного процесу чи чисто правового не буде працювати довго, цей уряд в повному складі йде у відставку.

Дмитро Драбик: В тому числі і Ви. Ви вже приготувались?

Олександр Лавринович: Я готовий давно до цього. В день свої відставки, звичайно, зустрінусь з тими, з ким я довго працював, і, дивлячись чесно в очі всім, хто працював в системі юстиції, в апараті Міністерства, і всім громадянам України сказати, що за ці роки мені вдалося достатньо багато зробити для того, щоб ця система, яка повинна надавати юридичні послуги громадянам і працювати на підвищення рівня справедливості в нашому суспільстві, вона почала працювати. Вона працювала достатньо злагоджено, і прогрес в її роботі для всіх, хто стикався з системою юстиції, може бути помітний. Тому в мене абсолютний спокій щодо моєї роботи в цій системі, і я з чистим сумлінням буду завершувати свою роботу на цій посаді.

Дмитро Драбик: Ще одне особисте питання. Ви вже визначились, що Ви будете робити після своєї відставки?

Олександр Лавринович: Ні, ще я не визначився. До приходу в уряд я був народним депутатом, перед тим я займався професійною політикою, а ще перед тим в мене був взагалі інший фах і інше життя. Поки що в мене немає прийнятих рішень, хоча вже є деякі пропозиції, чим можна займатись далі.

Дмитро Драбик: Чи є у Вас бажання знову повернутися в сесійну залу Верховної Ради?

Олександр Лавринович: На сьогодні – ні.

Дмитро Драбик: А в 2006-му році плануєте це зробити?

Олександр Лавринович: Поки що я на цю тему не думав, оскільки, навіть з огляду на те, яким чином далі буде формуватися український Парламент, поки що це не було предметом моїх роздумів.

Дмитро Драбик: Ще кілька питань по уряду. Якщо Верховна Рада висловить все-таки недовіру, Президент підпише цей документ, уряд піде у відставку. В який термін у таких випадках повинний формуватися новий кабмін і ким?

Олександр Лавринович: Новий уряд повинен формуватися новим прем'єр-міністром України, який призначається відповідно до чинної Конституції Президентом і за згодою Верховної Ради України. Конституція передбачає, що максимально довгий строк, в який це має бути зроблено – два місяці.

Дмитро Драбик: Ви думали як в правовому полі можна залагодити політичну кризу?

Олександр Лавринович: Я, звичайно, не просто думав, я думаю про це, як і переважна більшість громадян, щоденно, але я також розумію, що це є виключна прерогатива тих учасників політичного процесу, які мають право і мають можливість вплинути на цей процес.

Дмитро Драбик: Не хотіли б Ви виступити якимось посередником, ініціатором ідеї?

Олександр Лавринович: Посередників не бракує, як з українського боку, так і з міжнародного. Бракує політичної волі для вирішення цієї проблеми.

Дмитро Драбик: Останнє, можливо, запитання. Якими можуть бути підстави для запровадження надзвичайного стану в Україні?

Олександр Лавринович: Формальні підстави сьогодні, як на мене, відсутні, в тому обсягу, який необхідний для прийняття такого рішення, а з точки зору суспільної доцільності, з точки зору державних інтересів, то це питання не варто навіть розглядати.

Дмитро Драбик: Але теоретично, десь в законах мабуть якось прописано, що...

Олександр Лавринович: Ну, є закон про надзвичайний стан, який передбачає механізми, як це робиться, безумовно. Тобто, не треба нових законів, все прийнято..

Дмитро Драбик: В двох словах скажіть, що має статися в Україні для того, щоб Президент запровадив надзвичайний стан?

Олександр Лавринович: Це можуть бути зовсім різні ситуації. Я сьогодні можу не пам'ятати всі. Але, наприклад, параліч, чи, скажімо так, неможливість функціонування державної влади, прояв насильницьких дій, блокування транспортних артерій, чи щось інше – воно може бути фактичною причиною. Але я ще раз хотів би сказати, що не варто на цю тему взагалі вести розмови. В Україні немає жодного державного діяча і жодного представника в державній владі, який би вносив пропозицію або серйозно розглядав можливість не те що прийняття такого рішення, а розгляду цього питання. І коли лунали такі думки, то вони як Президентом України, так і керівництвом уряду просто відкидаються як такі, що не беруться навіть до розгляду.

Дмитро Драбик: З Вашого дозволу, ще одне питання поставлю на цю ж тему, не для того, щоб розпалювати її, а просто для того, щоб з'ясувати: що означає цей надзвичайний стан? На вулиці не можна виходити? Це комендантська година? Що? Це військові на вулицях?

Олександр Лавринович: Ви зробили хороший вступ. Я думаю, що цього достатньо. Не варто говорити про те, чого в Україні не буде.