Чи то люди стали обачливішими і не поспішають узаконювати свої стосунки, надаючи перевагу співжиттю в громадянському шлюбі, чи, можливо, всі, хто вже хотів одружитися, одружилися, а час молодших ще не настав. Хтозна. Проте очевидним є той факт, що 2004 року Львівський міський відділ РАЦС зареєстрував близько 3,4 тис. заяв, що на 600 менше, ніж 2003-го. До речі, на зменшення загальної кількості зареєстрованих шлюбів впливає зменшення одружень між громадянами України й іноземцями: 2004 року свої долі поєднали 120 таких пар проти 180 у 2003-му.

Список країн збільшується

Але, якщо не брати до уваги цієї цифри, чоловіки та жінки узаконюють свої стосунки, незважаючи на чималу різницю у віці, ментальність своєї половинки, яка є громадянином чи громадянкою іншої держави, і навіть час посту не стає їм на заваді. Так, від 28 листопада станом на 8 грудня зареєстровано
17 шлюбів і 57 ще укладуть до кінця року, з них шість з іноземцями: два з чоловіками Російської Федерації та по одному з громадянином Австрії, Ізраїлю, Німеччини й Польщі. За словами працівника Львівського міського відділу РАЦС Тетяни Бас, останнім часом збільшилася кількість одружень українок з поляками, канадійцями українського походження, німцями, громадянами Ізраїлю. І якщо ще два роки тому укладали багато шлюбів з італійцями та греками, то нині їх значно поменшало. Очевидно, вже всі українські жінки, які перебувають на заробітках у цих країнах, визначилися зі своєю долею. Проте список держав, де українці знаходять свою долю, не зменшується, а навпаки збільшується. Цього року вперше у Львові було зареєстровано два шлюби українок з громадянами Норвегії. 26-річна львів'янка Олена М. вийшла заміж за 20-річного громадянина Нігерії Аміго Ф., а українець одружився з громадянкою Португалії.

"Доки годинник дванадцять б'є..."

Серед пар, яким "припекло" одружуватися саме зараз, – атеїсти, українці, які приїхали з іншої держави в Україну на короткий термін, щоб укласти шлюб із коханою чи просто обраною для спільного життя особою, а також ті, хто потрапив у так звані форс-мажорні обставини: себто, в нареченої великий термін вагітності й відкладати реєстрацію до закінчення посту немає часу, бо тоді вже пара буде зайнята іншими клопотами, пов'язаними з народженням малюка. Два тижні тому саме з цієї причини узаконили свої стосунки 15-річна Катерина М. та 20-річний Андрій К.

До тих, кому не терпиться, як на мене, аж ніяк не належать люди, що поєднують свої долі 31 грудня. Радше, їх можна назвати оригіналами, які прагнуть зустріти Новий рік під відгомін звуків вальсу Мендельсона та вигуки "Гірко!" До того ж, зареєструвавши шлюб останнього дня року, дружина може бути певною, що її чоловік, ніколи не забуде дати їхнього одруження, так само як і про Новий рік. До слова, торік 31 грудня свої долі поєднало більше ніж 20 пар, цього року на одруження 31 грудня чекають лише п'ять пар. Але, як у відомій пісні, "Доки годинник дванадцять б'є...", ще є час для збільшення їхнього числа.

Вік шлюбові – не завада?

Незважаючи на те, що багато молодих панянок віком від 20 до 35 років ще не зустріли свого принца, в Україні спостерігають помолодшання шлюбів: чимало молодят одружуються ще до того, як їм виповниться 20 років. Старші пари переважно не прагнуть гучних урочистостей і реєструють шлюби в районних РАЦС. Серед старших трапляються пари, коли між чоловіком і дружиною різниця – 20 років. А в листопаді цього року Львівський міський відділ РАЦС зареєстрував шлюб із "рекордною" різницею у віці: наречений Мар'ян, громадянин Словенії, 1933 року народження, і наречена Наталка, українка, 1980 р. н. Тут, як кажуть, без коментарів.

Однак останніми роками молоді та симпатичні українки значно частіше обирають собі за чоловіків молодих іноземців і все рідше виходять заміж за старих дідусів.

Окрім того, як говорить Тетяна Бас, серед українців спостерігають тенденцію до збільшення кількості шлюбів між старшою жінкою і молодшим чоловіком. Різниця у віці становить п'ять і навіть більше років.

Серед пар, які одружуються вдруге, є й такі, що повторно укладають між собою шлюб. Хоча, згідно з новим Сімейним кодексом, їхній шлюб можна поновити через суд. І вони, аби спростити процедуру, вдруге юридично оформляють свої стосунки.

Коли свекруха проти невістки

"Шлюб треба брати не з тим, із ким можна, а з тим, із ким його неможливо не взяти", – навчає народна мудрість. Тому день, коли двоє людей стають на рушничок щастя, не завжди є щастям для їхніх батьків. Працівники Львівського міського відділу РАЦС до нині згадують дивне весілля, коли стурбована матуся ніяк не могла вгамуватися, що одружується її 34-річний син. Навіть незважаючи на те, що його обраниця також була відповідного віку. Завітавши із самого ранку до відділу РАЦСу, майбутня свекруха, нагнітаючи напруження серед його працівників, увесь день надокучала їм, а згодом, коли прибули молодята, напосіла на сина, вимагаючи, щоб той не одружувався. Мабуть, таку поведінку можна було хоча б трохи зрозуміти, якби молодий чоловік уже мав за плечима невдалий шлюб. Але він був ще парубком. Тетяна Бас припускає, що ця жінка – зациклена на релігії. Бо як інакше пояснити той факт, що навіть у відділ РАЦС вона прийшла з образом?

Був і такий дивний випадок, коли мати нареченого, звертаючись у відділ РАЦС, просила відкласти одруження її сина, бо йому, мовляв, було пороблено. Свою незгоду жінка мотивувала тим, що молодому чоловікові лише 25, він ще не перебував у шлюбі, а його майбутня дружина на декілька років старша і, до того ж, уже має дитину. Проте в обох цих випадках бажання молодих створити сім'ю виявилося сильнішим за материні заборони.

Тішить те, що останнім часом батьки стали більше довіряти своїм дітям: вони все рідше навідуються у відділи РАЦС, аби перевірити, чи їхній син або донька подали заяву на одруження, аргументуючи свою поведінку тим, що вони не хочуть цієї невістки чи цього зятя. Нині таких випадків фіксують 1-2 на рік.

Однак найнеприємніше, коли в процес вашого одруження втручаються злодії. Таке трапилося цього року у Львові, коли громадянин Італії приїхав, аби зареєструвати шлюб з українкою. Коли вони зайшли в приміщення, італієць побачив із вікна, що зловмисники викрали його автомобіль. Розлючений іноземець, покинувши свою наречену, помчав на вулицю, і працівники відділу РАЦСу вже гадали, що він нізащо не повернеться. Проте прикрий випадок не став на заваді його бажанню узаконити свої стосунки з коханою жінкою.

Леся Олендій