| УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ІНТЕГРУЄТЬСЯ В ЄВРОПУ - ОХОЧЕ АЛЕ СУТУЖНО |
Програма інтеграції українського законодавства до законодавства Європейського Союзу протягом 1 півріччя 2002 року профінансована лише на 248,3 тис. гривень або на 2,6 відсотки
Після рішення про асоційоване членство в ЄС, в Україні зрозуміли, що національне законодавство конче необхідно адаптувати до норм законодавства Європейського Срюзу.
Отож вперше сфери адаптації було визначено 51-ю статтею Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року. Згодом, у 1999 році, на виконання зобов'язань України, постановою Кабінету Міністрів України було схвалено Концепцію адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Тут же було визначено, що "до пріоритетних належать ті сфери законодавства, від зближення яких залежить зміцнення економічних зв'язків України та держав – членів ЄС.
Тобто, теоретично було визначено значимість подібних реформ. І сьогодні можно цілком конкретно назвати усі сфери, які б держава, з огляду на такі перспективи, воліла адаптувати до європейського законодавства. Усі вони були занесені в уже згадану Концепцію. Це підприємницька діяльность, захист конкуренції, банкрутство, захист прав інтелектуальної власності, митне регулювання, транспорт та зв'язок, стандартів та сертифікації. Крім того, трохи згодом, до Концепції був занесений ще один перелік пріоритетних сфер, до яких було віднесено державну закупівлю, енергетику (включаючи ядерну), фінансові послуги, податкову політику, захист персональних даних, охорону довкілля, трудове право та боротьбу з відмиванням грошей.
Але практика якщо і грішить подібною ж конкретикою, то, на жаль, зовсім в іншій сфері. Наприкінці минулого тижня, 12 липня, у Києві відбулося 8-ме засідання Міжвідомчої координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, на якому фахівці якщо і не били на сполох, проте певну зтурбованість ховати й не думали.
Програма інтеграції українського законодавства до законодавства Європейського Союзу протягом 1 півріччя 2002 року профінансована лише на 248,3 тис. гривень або на 2,6 відсотки - про це повідомила заступник Державного секретаря Міністерства юстиції України Лада Павліковська. Цілком природньо вона назвала такий стан речей "незадовільним". За її словами, у Держбюджеті України на 2002 рік на виконання Програми інтеграції України до Європейського Союзу затверджено видатки у розмірі 9,6 млн. гривень. Але, заявила Л.Павліковська, "фактичне фінансування Програми інтеграції не відповідає пріоритетам розвитку України, які визначені на найвищому політичному рівні".
До речі, ще 27 червня 2002 року на засіданні Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС було ухвалене протокольне рішення, яке, зокрема, стосувалося проблеми фінансування Плану роботи з адаптації українського законодавствадо законодавства ЄС. Цим пунктом Мінфіну та Держказначейству було доручено "забезпечити в повному обсязі фінансування видатків, передбачених в Державному бюджеті України на 2002 рік для реалізації Плану роботи адаптації законодавства України до законодавства ЄС". Рішення підписано Прем'єр-міністром України Анатолієм Кінахом, а отже є всі підстави сподіватися, що ця проблема перестане бути проблемою вже незабаром.
Але існують і деякі інші нюанси, які однозначно будуть гальмувати справу і надалі. Про ці нюанси нагадав Міністр юстиції України Олександр Лавринович, який вперше від свого недавнього призначення на цю посаду взяв участь у роботі Міжвідомчої ради з питань адаптації законодавства. За словами міністра, на сьогоднішній день мають місце певні розбіжності між напрямками адаптації українського законодавства, які містяться в Концепції адаптації та в Тимчасовому регламенті Кабінету Міністрів, яким визначено основні положення законодавства ЄС, що підлягають опрацюванню.
Це зрозуміло - Кабмін регулює діяльність тільки відомств в структурі виконавчої влади. На жаль це вносить певну плутанину та неузгодженість в процес. І, наприклад, на думку Міністра юстиції України, доцільно було б зробити ці переліки тотожніми. Хоча він сам же і наголошує, що Міжвідомча координаційна рада не має повноважень вносити зміни до постанови Кабінету Міністрів, якою затверджено тимчасовий регламент.
Втім, каже Міністр, відповідно до Концепції адаптації законодавства України до законодавства ЄС Міжвідомча координаційна рада повноважна доповнювати перелік пріоритетних сфер своїм рішенням. Отож, на його думку, доцільно і можливо було б доповнити Концепцію переліком пріоритетних сфер адаптації, серед яких – міграційна політика, банківська справа, бухгалтерський облік, захист справ споживачів та інформатизація.
Проте, все це справа певної перспективи. Основна ж проблема на сьогодні – гроші. Саме через недостатнє фінансування перелік законів, що стоять у черзі на переклад, на експертизу та на опрацювання росте швидче за сніжний ком. І той, хто бачив цей перелік, навіть за відсутності спеціальної освіти, одразу скаже : без цього нам в Європі робити нічого.
Володимир Іванов
("УНІАН-Бізнес", 8-14 липня 2002 р., www.unian.net)
| На попередню сторінку |









