Реєстр для власника нерухомості

Багатьом читачам "Сільських вістей" доводилося оформляти своє право власності на нерухоме майно - садибу, будинок, квартиру тощо. Яка то марудна процедура - бодай не казати. По-перше, потребує багато часу - черги-бо чималенькі. По-друге, морока з документами - вимоги щодо їх вигляду, оформлення в різних посадових осіб аж занадто різноманітні, кожен чиновник тягнув на свій копил. А по-третє, документи виготовлялися на звичайному папері, тож прохач наражався на ризик, що їх буде підроблено. До того ж відомості про нерухомість зберігалися в тисячах реєстрових книг, а це ускладнювало пошук даних, тобто знов-таки відбирало час. Та й збереження документації в тих книгозбірнях було ненадійне - папір, як відомо, і у вогні горить, і у воді тоне... Так було донедавна.

Щоб усунути зазначені незручності, Міністерство юстиції створило Реєстр прав власності на нерухоме майно. Очікується, що це нововведення не тільки впорядкує взаємини у процедурі оформлення прав, належно забезпечить їх визнання й захист, але й створить в Україні сприятливіші, аніж досі, умови для розвитку інвестиційної діяльності та ринку нерухомого майна.

Міністерство юстиції видало наказ N 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно". Згідно з цим наказом на підприємства Бюро технічної інвентаризації покладено обов’язок по здійсненню реєстрації відповідних прав, а на державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України обов’язок забезпечувати функціонування Реєстру, зберігаючи всі дані та захищаючи їх від руйнування.

Згаданий наказ Мін’юсту започаткував довготермінову та плідну співпрацю підприємств БТІ та державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Завдяки створенню електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно значно спрощено порядок самої реєстрації, адже реєстрові книги (отой малонадійний паперовий реєстр) скасовуються, а відтак економиться час клієнтів, та й реєстраторам підприємств БТІ незрівнянно легше тепер обробляти інформацію та виконувати всі належні процедури. Така норма міститься в пункті *.1 Прикінцевих положень Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого, як сказано, наказом Мін’юсту. Дані про об’єкти нерухомого майна, їхніх власників, права власності буде систематизовано в єдину для всієї України базу даних. Зрозуміло, це вельми спрощує їх пошук. Інформація для бази даних Реєстру вноситься в режимі реального часу, оскільки ця база - єдина для всіх реєстраторів. Таким чином створюється перепона для злочинних махінацій з нерухомістю, пов’язаних із часом внесення відомостей до Реєстру. Документи тепер будуть єдиного зразка, кожен з них матиме свій унікальний номер та серію, що вносяться до Реєстру і не можуть бути змінені.

Від 1 жовтня нинішнього року витяги з Реєстру видаються на спеціальних бланках, так само оформлюються свідоцтва на право власності на нерухоме майно. Місцевим органам виконавчої влади рекомендовано також використовувати такі бланки для згаданих процедур.

Використання у практиці органів юстиції спеціальних бланків із різними ступенями захисту (бланки нотаріальних документів, бланки записів актів громадянського стану, бланки свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану в Україні, що видаються органами РАГС; спеціальні бланки документів виконавчих проваджень, а також їх копій) уже не раз виправдало себе на практиці.

Документи Реєстру, а саме витяги, друкуються на спеціальних бланках, які мають високий ступінь захисту від підробок. І це також усуває можливість злочинних махінацій.

Застосування бланків свідоцтв єдиного зразка про право власності на нерухоме майно є ще одним кроком у захисті законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Можливості бази даних Реєстру дають змогу здійснювати автоматичний облік витрачених спеціальних захисних бланків. Пошук документів Реєстру може здійснюватися за номером та серією бланку.

Кожен об’єкт нерухомого майна після занесення до Реєстру матиме свій власний реєстраційний номер, який не може повторюватись. Це допоможе ідентифікувати кожний з таких об’єктів, уникнути подвійної реєстрації, спростить пошук.

Інформація про власників об’єктів нерухомого майна вноситься до Реєстру з використанням ідентифікаційного номера (фізичні особи - з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - платників податків, юридичні особи - код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України). Це значно спрощує ідентифікацію власників і прискорює роботу з Реєстром, бо співробітникам БТІ треба тепер лише один раз внести до Реєстру відомості про власника, а для подальших дій його вже не потрібно реєструвати. Необхідно буде лише ввести ідентифікаційний номер та за допомогою Реєстру знайти потрібного власника.

Значно підвищиться кваліфікаційний рівень знань співробітників БТІ. Згідно з установленими вимогами, кожний реєстратор повинен мати вищу юридичну освіту, що додасть упевненості будь-якому громадянинові, котрий звернувся до підприємства БТІ, у правильності оформлення його права власності. ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції безкоштовно проведе навчання кожного із реєстраторів БТІ роботи з Реєстром безпосередньо на робочому місці.

Ніхто інший, крім реєстратора БТІ, не може зареєструвати, змінити, відредагувати чи видалити запис про власність у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Інформація про кожну дію з реєстраційним записом, що здійснюється реєстратором, а також усі запити користувачів та відомості про витяги зберігаються в базі даних і не можуть бути змінені чи вилучені. Таким чином законні власники майна будуть захищені від неправомірних дій осіб, котрі мають доступ до такої інформації та бажають використати службове становище у злочинних цілях.

На відміну від реєстрових книг, які можуть згоріти чи бути знищені іншим чином, а також на відміну від локальних баз даних окремих БТІ, що також можуть бути знищені (як, наприклад, нещодавно сталося в Ужгородському державному виробничому підприємстві технічної інвентаризації, де згоріла вся база даних за останні п’ять років), інформація в Реєстрі має багаторівневий захист. При передачі по каналах інформація криптується (зашифровується). Доступ у Реєстр обмежений і можливий лише за наявності відповідного ім’я та пароля доступу.

На допомогу підприємствам БТІ, державне підприємство "Інформаційний центр" створює канал зв’язку, не пов’язаний з телефоном. Це дає змогу працювати з Реєстром цілодобово та безперебійно.

У ході робіт над Реєстром було також створено словник населених пунктів згідно з адміністративно-територіальним поділом України, дані для якого надані Державним комітетом статистики України.

У комплексі впровадження Реєстру прав власності проведено роботи для створення Єдиного довідника вулиць населених пунктів і садових та гаражних товариств. Довідником можуть користуватись усі зацікавлені міські служби.

Згідно з положенням, реєстрація прав власності на нерухомість - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, котра звернулася до БТІ.

Таке визначення дає можливість однозначно тлумачити поняття реєстрації права власності на нерухоме майно. Раніше ж йому неможливо було дати чітке визначення.

Таким чином, Реєстр прав власності на нерухоме майно найближчим часом стане найкращим захисником прав громадян, а також прав юридичних осіб на володіння, користування та розпорядження нерухомим майном.

19 лютого 2002 року Міністерством юстиції України спільно з Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства був виданий Наказ N 99 "Про затвердження спільних заходів щодо нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації", відповідно до якого зазначені органи державної влади наказали бюро технічної інвентаризації керуватися у своїй діяльності Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно; наказом Мін’юсту "Про затвердження Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності про витрачання бланків для видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтв про право власності"; наказом Мін’юсту "Про надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках" іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, Мін’юстом та Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства було здійснено ще один крок до становлення в Україні загальної системи реєстрації нерухомості, встановлення єдиних правил такої реєстрації, єдиної на території всієї держави вартості витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який буде видаватись замість довідки-характеристики, що часто-густо різниться за своєю ціною у різних регіонах України.

Також згідно із вищезазначеним спільним наказом БТІ зобов’язано визначити осіб, відповідальних за замовлення та звітність про витрачання спеціальних захисних бланків, про які вже йшла мова вище, а також за роботу з Реєстром (такі особи пройдуть спеціальний курс навчання роботі з Реєстром, яке проведуть відповідні спеціалісти державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України).

До речі, 9 грудня виповнюється 5 років з моменту заснування Держінформ’юсту. Саме 9 грудня 1997 року Міністерством юстиції України був виданий наказ N 76/5 "Про утворення державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України". Також зазначеним наказом був затверджений Статут підприємства.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України N 1272 від 14 липня 1999 року Держінформ’юст визначено адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін’юсту.

На сьогоднішній день підприємство виконує функції адміністратора Державного реєстру застав рухомого майна, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку, Єдиного реєстру нотаріусів України, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного державного реєстру об’єднань громадян та благодійних організацій, Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян, Єдиного Державного реєстру нормативно-правових актів.

Державний реєстр застав рухомого майна був уведений в дію з 1 березня 1999 року. Мета створення Державного реєстру застав рухомого майна - забезпечення переважного права заставодержателя у задоволенні вимог за рахунок рухомого майна боржника перед заставодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав.

Доступ до Державного реєстру здійснюється через інформаційну мережу Міністерства юстиції України, мережу Національного банку України, мережу Iнтернет.

За час функціонування Державного реєстру в ньому зареєстровано понад 150 тисяч застав, з них податкових понад 90 тисяч.

Необхідно зазначити, що з економічної точки зору органи Державної податкової служби було б доцільно включити в коло реєстраторів застав рухомого майна, з метою набуття права реєстрації податкових застав у Державному реєстрі, що, безумовно, підвищить ефективність функціонування податкової системи України.

Єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку. Цей проект започатковано в червні 1998 року.

Мета створення Єдиного реєстру доручень - профілактика злочинів проти власності шляхом накопичення та використання нотаріусами, органами ДАІ та іншими правоохоронними органами відомостей про посвідчені доручення.

За даними Єдиного реєстру доручень можна перевірити дійсність доручення, посвідченого в будь-якому регіоні Україні.

Доступ до Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку, здійснюється через комп’ютерну мережу Міністерства юстиції України або мережу Iнтернет.

На підставі спільного наказу міністра внутрішніх справ та міністра юстиції України від 21.01.99 N 4/5/39 "Про спільну діяльність щодо виявлення викрадених транспортних засобів та уникнення їх незаконного придбання і реалізації" Державтоінспекції МВС України надано доступ до Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку. На цей час в Єдиному реєстрі доручень зареєстровано понад чотири мільйони доручень, перевірено понад мільйон.

Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів запроваджено в серпні 1997 року. Метою створення такого реєстру є надання нотаріусам України та правоохоронним органам можливості перевірки справжності нотаріальних документів, виконаних на спеціальних бланках нотаріальних документів. Цей реєстр забезпечує облік постачання й звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів. В реєстрі також містяться відомості про недійсні бланки: викрадені, зіпсовані, анульовані та відсутні. Дані, що містяться в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів, доступні для перевірки всім користувачам комп’ютерної мережі Міністерства юстиції України. Крім цього, доступ до реєстру може здійснюватись ще й через мережу Iнтернет. Перевірка справжності бланків проводиться також за допомогою телефонного зв’язку. На цей час Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів містить відомості про використання понад двадцять одного мільйона бланків.

Єдиний реєстр нотаріусів України був уведений в дію в серпні 1997 року. Метою створення Єдиного реєстру нотаріусів є забезпечення упорядкування обліку державних та приватних нотаріусів України. Реєстр містить відомості про нотаріальні округи, державні нотаріальні контори, державних та приватних нотаріусів України. Інформація, яка міститься у Єдиному реєстрі нотаріусів (за винятком особових даних), відкрита для запитів користувачів комп’ютерної мережі Міністерства юстиції України та мережі Iнтернет.

Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна було запроваджено з травня 1997 року. Мета створення Єдиного реєстру заборон - підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і організацій шляхом накопичення та використання нотаріусами України, а також правоохоронними органами даних про заборони відчуження та арешти нерухомого майна юридичних та фізичних осіб. Доступ до Єдиного реєстру через комп’ютерну мережу Міністерства юстиції України можуть мати державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні угоди з ДП "Інформаційний центр". Загальна кількість заборон в Єдиному реєстрі - понад чотириста сорок вісім тисяч.

Єдиний державний реєстр об’єднань громадян та благодійних організацій. Цей реєстр був уведений в дію з 10 березня 1999 року. Метою його створення є забезпечення переважного права на використання назви об’єднання громадян, яке зареєстровано в реєстрі перед іншими об’єднаннями, що легалізуються пізніше, а також надання інформації з реєстру на запити громадян та юридичних осіб.

Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ був уведений в дію 1 грудня 2000 року. Метою створення реєстру є підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності, створення єдиної системи обліку заповітів та спадкових справ. Доступ до Єдиного реєстру через комп’ютерну мережу Міністерства юстиції України та мережу Iнтернет можуть мати державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні угоди з ДП "Інформаційний центр". На сьогоднішній день у реєстрі зареєстровано близько п’яти мільйонів заповітів та спадкових справ.

Реєстр прав власності на нерухоме майно введено в дію з 1 жовтня 2002 року. Метою створення реєстру є належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до прийняття та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна. Реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Реєстр прав включає в себе Реєстр заяв і запитів та реєстраційні справи, які не можуть бути вилучені, крім випадків, передбачених законом.

Технологічні та технічні засоби ведення Реєстру прав забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу та внесення не документованих записів, можливість оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативного пошуку та документального відтворення процедури реєстрації, контроль реєстраційних записів і запитів до Реєстру прав, оперативне надання витягів із Реєстру прав.

Слід також зазначити, що на сьогоднішній день інформаційною мережею Міністерства юстиції України охоплено 211 міст України. Метою подальшого розвитку підприємства є розбудова і удосконалення інформаційної мережі Міністерства юстиції України, удосконалення існуючих та створення нових реєстрів, надання доступу до системи реєстрів всім державним нотаріальним конторам та приватним нотаріусам.

Вадим ХОРУЖЕНКО, юрисконсульт юридичного відділу ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

"Сільські вісті" 2002.11.29

На попередню сторінку