Гаазька конференція з міжнародного приватного права (далі – ГКМПП або Конференція) є міжурядовою організацією, мета діяльності якої - робота над прогресивною уніфікацією норм міжнародного приватного права (стаття 1 Статуту ГКМПП).

ГКМПП була утворена у 1893 році.

У післявоєнний період, із встановленням більш тісних приватноправових зв’язків між державами, активізувалася і діяльність Гаазької конференції. З огляду на постійний характер Конференції, 15 липня 1955 року було ухвалено її Статут (далі – Статут).

Основна робота Конференції полягає у розробці багатосторонніх договорів (конвенцій) у різних сферах міжнародного приватного права, зокрема, міжнародного судового та адміністративного співробітництва, колізійного права щодо договорів, зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, аліментних зобов’язань, правового статусу та захисту дітей, правовідносин між подружжям, заповітів та нерухомості або довірчої власності; юрисдикції і визнання та виконання іноземних судових рішень.

Водночас, робота Конференції полягає не лише у розробці проектів конвенцій у сфері міжнародного приватного права, а й у сприянні кращому застосуванню чинних конвенцій (post-conventional service), а також співпраці з іншими міжнародними організаціями у галузі кодифікації міжнародного приватного права.

Гаазькою конференцією здійснюється тісне співробітництво з іншими міжнародними організаціями, такими як УНІДРУА, ЮНСІТРАЛ, в рамках яких розробляються міжнародні документи, що стосуються кодифікації питань міжнародного приватного права з метою вироблення спільних підходів та регулювання, а також вивчення взаємного впливу конвенцій, що розробляються цими організаціями.