Оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби.

Заступник начальника управління
організаційного забезпечення діяльності
державної виконавчої служби
Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України
Дмитро Юрійович Лихацький

%d%Оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби.%/d% Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк...

%d%Детальніше >> %/d%
%%%%

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що державний виконавець зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

З метою захисту прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Окрім того, з метою захисту прав сторін виконавчого провадження в статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" окремо передбачено, що стягувач чи боржник мають право подати скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову в здійсненні вказаних дій.

Зазначена скарга може бути подана до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що дії державного виконавця мають бути оформлені відповідним актом - постановою державного виконавця (ст. 24 - 27, 32, 36, 37, 39, 40 тощо).

Таким чином, у даній нормі законодавець закріпив гарантії прав стягувача і боржника на стадії виконавчого провадження. При цьому маються на увазі виконавчі дії, здійснені при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розгляд скарги начальником відділу державної виконавчої служби не позбавляє особу права оскаржити дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до суду.

Тобто законодавець надав можливість сторонам виконавчого провадження два шляхи оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби.

Крім того, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" (ВВР, 1996 р., № 47, ст. 256; Офіційний вісник України, 1999 р., № 21, ст.939). Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

В статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про судовий захист прав сторін виконавчого провадження при здійсненні виконавчих дій, що є реалізацією закріпленого ст. 55 Конституції України положення про гарантію кожному судового захисту його прав і свобод, про можливість оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд розглядає скарги на постанови державного виконавця, перевіряючи їх відповідність закону: про відкриття виконавчого провадження, про відкладення провадження виконавчих дій, про повернення виконавчого документу, про стягнення виконавчого збору тощо. Крім того, він розглядає скарги не тільки на акти державного виконавця, а й на інші його дії по виконанню рішення, наприклад, проведення виконавчих дій у нічний час, у неробочі та святкові дні (ст. 31 цього Закону), проведення виконавчих дій за відсутності понятих (ст. 16 цього Закону) тощо.

Згідно частини другої статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

Необхідно зазначити, що відповідне роз′яснення з приводу застосування вказаної норми Закону було надано Пленумом Верховного Суду України.

Частиною другою постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що відповідно до статей 248 20 , 248 21 ЦПК, ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

Скарги щодо виконання інших рішень подаються до місцевого суду за місцем знаходження відповідного відділу державної виконавчої служби, а якщо оскаржуються дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя, - до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу зазначеної служби.

Стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121 2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121 2 ГПК. Оскільки ст. 11 1 Закону України "Про виконавче провадження" інші учасники цього провадження також наділені правом оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця щодо примусового виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, їхні скарги відповідно до ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають розгляду начальником відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або відповідним господарським судом.

Особливу увагу необхідно приділити тому, що стаття 85 Закону України "Про виконавче провадження" визначає не тільки порядок оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби, а і вимоги до цієї скарги (додержання яких обов′язкове), строки розгляду та оскарження.

Згідно частини третьої вказаної статті Закону скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати:

1) назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;

2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа);

4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;

5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у зазначеній частині статті Закону, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби, у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Необхідно також зазначити, що з метою забезпечення належного контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем Законом України "Про виконавче провадження" посадовим особам державної виконавчої служби надано право проводити перевірку законності виконавчого провадження.

Відповідно до статті 8 1 вказаного Закону перевірити законність виконавчого провадження мають право:

1) директор Департаменту державної виконавчої служби та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

2) начальники державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники, начальники відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у цій державній виконавчій службі та підпорядкованій державній виконавчій службі у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

Згідно частини першої статті 8 3 цього Закону однією з підстав для проведення зазначеної перевірки є розгляд скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, що є обов’язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

Постанова про перевірку, проведення чи результат перевірки виконавчого провадження може бути оскаржена до вищестоящої посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду.

Заступник начальника управління
організаційного забезпечення діяльності
державної виконавчої служби
Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України
Дмитро Юрійович Лихацький